Трудове право України Навчальний посібник

Трудове право України Навчальний посібник / За ред П Д Пилипенка — К Істина, 2005 — 208 с Посібник підготовлено на основі програми курсу "Трудове право України" з метою сприяння студентам вищих навчальних закладів у підготовці до складання Іспитів з трудового права. Виклад матеріалу в посібнику подається у формі відповідей на окремі запитання, які зазвичай виносяться на Іспити Така структура навчального посібника є найбільш прийнятною для додаткового повторення отриманих під час навчального семестру знань, їх узагальнення та систематизації І складання Іспиту. Посібник може бути корисним також аспірантам, викладачам, практичним працівникам та всім Іншим особам, які бажають отримати знання з трудового права. Критеріями, за допомогою яких здійснюється поділ усієї системи права на окремі самостійні галузі права, є предмет правового регулювання, метод, принципи права, наявність системи законодавства, зацікавленість законодавця у виділенні окремої галузі тощо. Але основним все ж вважається предмет правового регулювання. Предмет правового регулювання складають якісно відособлені суспільні відносини, правове забезпечення яких досягається за допомогою норм певної галузі. В трудовому праві ними в першу чергу є трудові відносини. Однак у суспільстві Існує кілька видів трудових відносин. Аналіз сучасного стану трудових відносин виявляє різні підстави їх фактичного виникнення І залежно від цього — різний ступінь їх правового забезпечення. В кооперативах, наприклад, можна виділити два види трудових відносин між членами кооперативу (власниками) І органами управління кооперативу, а також між найманими працівниками (не власниками) І тими ж органами управління Підставою виникнення перших є вступ громадянина у члени кооперативу з наступним визначенням його трудової функції, підставою виникнення других — трудовий договір, договір найму. Ще одним видом суспільно-трудових відносин є відносини, які умовно можна назвати службово-трудовими Йдеться про відносини військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ, Управління охорони вищих посадових осіб України, Служби безпеки, Інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, осіб начальницького І рядового складу органів внутрішніх справ та податкової міліції. Від цього виду трудових відносин дещо відрізняються відносини, що настають у разі проходження альтернативної (не-військової) служби Згідно з Законом України від 12 грудня 1991 р. "Про альтернативну (невійськову) службу" (в редакції Закону від 18 лютого 1999 р.) трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством, установою, організацією здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору і регулюються законодавством про працю, за винятками, передбаченими цим Законом (ст. 15). Незважаючи на те, що тут йдеться про трудовий договір і поширення на трудові відносини цих осіб трудового законодавства, ми маємо справу скоріше не з трудовими відносинами у їх класичному вигляді, а з особливим видом службово-трудових відносин. Праця осіб, призваних на альтернативну (невійськову) службу, є результатом не реалізації ними свого права на працю, а виконання військового обов'язку. І трудовий договір, який укладають у цьому випадку, не є волевиявленням обох сторін, що характерне для трудових відносин найму, і факт поширення на такі трудові відносини законодавства про працю не вирішує проблему видової належності. Тим більше, що застосування трудового законодавства для регулювання зазначених трудових відносин є досить обмеженим і умовним. Закон "Про альтернативну (невійськову) службу", проголосивши поширення трудового законодавства на осіб, які проходять альтернативну службу, встановлює спеціальні правила регулювання їх відпусток, обчислення строків служби, її припинення тощо. Отже, можна вважати, що у даному випадку ми маємо справу із самостійним різновидом службово-трудових відносин.
Прикрепленный файлРазмер
Трудове право України Навчальний посібник.zip260.23 кб