Фінансова злочинність

Фінансова злочинність // Матеріали міжнародного науково-практичного семінару 12-13 лютого 1999р. – Харків, 2000. – 117 с. Закріплені Конституцією України пріоритети захисту прав і свобод людини і громадянина, усіх суб'єктів права власності і господарювання є основою розвитку ринкових економічних відносин. Побудова ринкової економіки в Україні можлива лише за умови визначення нової фінансової політики, яка на сьогодні передбачає фінансове оздоровлення економіки через: ліквідацію дефіциту; функціонування податкової системи, як основного механізму мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету; перебудову структурної політики, розширення сфери послуг; розвиток підприємництва; зменшення витрат на оборону, допомогу іншим країнам тощо; конверсію військового виробництва; здійснення роздержавлення, приватизацію, акціонування фондів, організацію ринку цінних паперів; зменшення незавершеного виробництва і капітальних вкладів на будівництво, розпродаж початих будівель, здійснення продажу нерухомого майна, житла, передачу збиткових і малорентабельних підприємств в оренду; створення банківської системи; здійснення кредитної реформи. Реалізація цієї політики вимагає розробки оптимального правового механізму, що неможливо без наявності відповідної законодавчої бази. Однією з форм державного керівництва економікою є правове регулювання фінансової діяльності, яка полягає в мобілізації, розподілі і витрачанні централізованих і децентралізованих фондів коштів. З урахованням важливого значення цього виду управлінської діяльності, юридичною гарантією забезпечення реалізації фінансової політики можуть бути, з одного боку, фінансово-правові норми, що закріплюють проведення фінансових заходів, пов'язаних з переходом на рейки ринкової економіки. Остання має в своєму арсеналі чимало Інструментів впливу держави на економічний розвиток країни: податкування, ціноутворення, пільги, субсидії, тощо. Тим самим гворюються умови для законної підприємницької діяльності. З ІШого боку, забезпечення легітимної фінансово-кредитної діяльностіг тільки вимагає відповідного правового регулювання і дієвого контролю, а й потребує належної охорони і захисту суспільних відносин у цій сфері діяльності від злочинних посягань усіма кливими засобами, у тому числі кримінально-правовими. Чинне кримінальне законодавство містить низку статей, які передбачають відповідальність за злочини у фінансовій сфері, зокрема за такі діяння, як приховування валютної виручки (ст.801 КК), порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 803 КК). видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому порядку (ст. 804 КК), фіктивне підприємництво (ст. 148" КК), шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК), приховування банкрутства (ст. 1562 КК), фіктивне банкрутство (ст. 1563 КК) та багато інших. З наведеного випливає, що фінансова злочинність включає широке коло злочинів, особлива небезпечність яких полягає в тому, що вони, по-перше, спричиняють істотну шкоду економічним інтересам держави, по-друге, ці злочини здебшльшого пов'язані з учиненням інших, інколи значно небезпечніших, злочинів - хабарництва, посадового підлогу, розкрадання коштів в особливо великих розмірах. Нарешті викликає занепокоєння те, що ці злочини вчиняються організованими групами з використанням транснаціональних злочинних зв'язків, що сприяє відмиванню "брудних" коштів, одержаних злочинним шляхом, конвертації безготівкової національної валюти у готівку іноземної (дол. США), призводить до спустошення державної скарбниці, формування "чорного" ринку послуг, невпинного зростання фінансових шахрайств тощо. Навіть фрагментарний аналіз проблем боротьби з фінансовою злочинністю дозволяє зробити висновок, що серед чинників, які знижують ефективність боротьби з криміналізацією фінансової сфери, центральне місце займають: - прогалини та суперечності у нормативно-правовій базі, яка регулює цю діяльність; - низький рівень профілактичної роботи; - неналежна координація діяльності правоохоронних органів; - нерозробленість методик виявлення та розслідування злочинів у фінансово-кредитній, банківській сферах; - відсутність єдиної статистики; та ін. У зв'язку з цим тематика наукових досліджень, правоохоронна та правозастосовча практика вимагають ретельного аналізу і мають бути орієнтовані на реалії сьогодення.
Прикрепленный файлРазмер
Фінансова злочинність.zip140.96 кб