Про визнання наказу та дій протиправними

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17.04.2008 р. № 8/104
Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є.(головуючий), Винокуров К.С., Кочан В.М., при секретарі Коваль А.В. За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи За позовом Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго» До Міністерство економіки України Про Визнання наказу та дій протиправними За участю представників сторін від позивача: Гайсин Р.Р. за дов. № 3-Д від 28.12.2007 р. від відповідача: Безкоровайна О.А. за дов. № 24-17/1 від 10.01.2008 р. ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу № 7 від 15.01.2008 р. «Про утворення окремої робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго». 13 березня 2008 р. від позивача через Загальний відділу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати наказ № 7 від 15.01.2008 р. «Про утворення окремої робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго»та як наслідок визнати протиправними дії робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз- енерго», створеної згідно наказу № 7 від 15.01.2008 р. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, що в свою чергу призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірний наказ відповідає нормам чинного законодавства. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків. Позовні вимоги заявлено про визнання протиправним та скасування наказу № 7 від 15.01.2008 р. «Про утворення окремої робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго», а також про визнання протиправними дій робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго», створеної згідно наказу № 7 від 15.01.2008 р. Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. 09.01.2008 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 49-р «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань перевірки фінансово- господарської діяльності НАК «Нафтогаз України". Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 49-р від 09.01.2008 року утворено Міжвідомчу комісію з питань перевірки фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» Згідно пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 49-р від 09.01.2008 року Міжвідомчій комісії доручено, у місячний строк провести із залученням фахівців державної контрольно-ревізійної служби, органів державної податкової служби, Фонду державного майна, інших державних органів перевірку фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" у 2006-2007 роках та подати за результатами перевірки висновки та пропозиції щодо стабілізації фінансового становища НАК "Нафтогаз України". 11.01.2008 року Міжвідомча комісія провела своє засідання, про що було складено Протокол № 1, пунктом 2 якого було затверджено Програму перевірки фінансово господарської діяльності НАК «Нафтогаз України»за 2006 і 2007 роки. Пунктом 7 Програми перевірки фінансово господарської діяльності НАК «Нафтогаз України»за 2006 і 2007 роки встановлено, що одним з питань перевірки є обґрунтованість цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго». На підставі пункту 3 Протоколу засідання Міжвідомчої комісії №1 від 11.01.2008 року Міністерство економіки України було визначено відповідальним за стан перевірки, зазначений в пункті 7 Програми перевірки фінансово господарської діяльності НАК «Нафтогаз України»за 2006 і 2007 роки, а саме щодо обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго». Преамбулою Програми перевірки фінансово господарської діяльності НАК «Нафтогаз України»за 2006 і 2007 роки, затвердженої Протоколом засідання Міжвідомчої комісії № 1 від 11.01.2008 року, встановлено, що терміном виконання перевірки є 08.02.2008 року. На виконання пункту 3 Протоколу засідання Міжвідомчої комісії №1 від 11.01.2008 року, Міністерство економіки України, Міністерство економіки України видало Наказ № 7 від 15.01.2008 року «Про утворення окремої робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго». 17.01.2008 року Міністерство економіки України, своїм листом від № 89-19/6 про надання інформації від ЗАТ «Укргаз-енерго» з питань перевірки, надати доступ до первинних документів, що підтверджують формування цін на природний газ для споживачів України, а також створити належні умови для проведення перевірки робочою групою. 21.01.2008 року окрема робоча група з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго», на підставі та у складі згідно Наказу № 7 Міністерства економіки України від 15.01.2008 року, не була допущена до проведення позапланової перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО. Як зазначає відповідач, що він направив на адресу позивача вищезазначений лист з метою виконання завдання покладеного на Мінекономіки відповідно до пункту 7 Програми і не встановлювало для позивача обов’язку надати необхідну інформацію відповідачу. Отже, листом від 17.01.2008 р. № 89-19/6 Мінекономіки просило вчинити певні дії позивача для виконання відповідачем пункту 7 Програми, від вчинення яких ЗАТ «Укргаз.-енерго»відмовилося. Згідно пункту 1 доручення від 25.01.2008 р. № 3334/1/1-08 НАК «Нафтогаз України»було доручено вжити заходів щодо надання робочим групам Міжвідомчої комісії з питань перевірки фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України»необхідних документів та іншої інформації для перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго». НАК «Нафтогаз України»листом від 01.02.2008 р. № 8/2.1-139-268 було надано Міністерству економіки необхідну інформацію щодо обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго». Відповідач зазначив, що спірний наказ Мінекономіки не приймався на виконання п. 2 примітки Програми, як стверджує позивач, оскільки в наказі відсутнє посилання на п. 2 примітки Програми, а також положення примітки Програми також є рекомендаціями для Мінекономіки і не могли бути обов’язковими для виконання відповідачем. Щодо посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», необхідно зазначити слідуюче. Виходячи із ст. 1 зазначеного Закону, перевірка робочою групою Мінекономіки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго»за змістом не є заходом державного нагляду (контролю). Відповідач в запереченні проти позову від 31.03.2008 року № 24-17/90 зазначає, що Мінекономіки, виходячи з положень ч.1 ст.19 Конституції України, положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року № 777, не є уповноваженим законом центральним органом виконавчої влади, який має повноваження здійснювати контроль за цінами та виявляти та запобігати порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання, в тому числі ЗАТ «Укргаз-енерго». Відповідач в обґрунтування своєї позиції вказує на те, що у спірному наказі відсутнє посилання на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також посилання на проведення Міністерством економіки України позапланової перевірки господарської діяльності «Укргаз- енерго». Отже, відповідач не проводив позапланові заходи державного нагляду (контролю) відносно позивача, а перевірка обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що поставляється ЗАТ «Укргаз-енерго»не пов’язана з відносинами здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. Відповідно до Рішення Конституційного рішення суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача. З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки спірним наказом не були порушені прав та охоронювані законом інтереси позивача, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні. Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економіки України № 7 від 15.01.2008 р. «Про утворення окремої робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго», а також про визнання протиправними дій робочої групи з питань перевірки обґрунтованості цін на імпортований природний газ, що постачається ЗАТ «Укргаз-енерго», створеної згідно наказу № 7 від 15.01.2008 р. не підлягають задоволенню. На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Головуючий суддя О.Є. Пилипенко Суддя К.С. Винокуров Суддя В.М. Кочан Дата підписання постанови: 18.04.2008 р.