Правова держава в контексті новітнього українського досвіду

Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К. : Парламентське видво, 1999. - 248 с. ISBN 966-7288-89-7 Монографія присвячена пошуку шляхів гарантування правового характеру держави і державної влади, захисту прав і свобод людини і громадянина в сучасних умовах становлення незалежної Української держави. В монографії комплексно проаналізовано поняття «правова держава» на основі авторського підходу до праворозуміння, а також досліджено рівень реалізації принципів правової держави у законодавчій діяльності, сфері виконавчої влади та правосуддя. Розрахована на науковців, практиків-юристів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, представників політичних партій та громадських організацій, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами правової науки і державотворення. Розбудова Української держави, поворот суспільства до засад гуманізму і справедливості, пошук шляхів його демократичного розвитку актуалізує використання і наповнення справжнім змістом багатьох суспільствознавчих і державознавчих понять. Це стосується, у першу чергу, поняття правової держави, яким послуговується людство чимало віків і яке тривалий час радянською наукою трактувалось як вигадка буржуазної юридичної науки для обману трудящих. Ідея правової держави пройшла складний і тривалий шлях. Ще в античні часи розуміли, що лише право може дати владі міру, обмежити її в інтересах народу (Арістотель). Платон прорікав швидку загибель державі, в якій закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою. Після розпаду Римської імперії тривалий час політико-правове вчення не розвивалось (його пожвавлення спостерігається лише у ХІ-ХІІ століттях), однак поширення в Європі римського права і римських традицій призводить до зміцнення підвалин державності, розуміння закону як волі народу, а відтак і визнання певної зв'язаності верховної влади цим законом. У ХІІ-ХІII століттях формується середньовічний конституціоналізм у формі парламентських органів, які ототожнюються скоріше з судом, ніж з парламентом. Звідси беруть витоки представницька влада і законодавчі збори. В подальшому ідея обмеження правителя законом і справедливістю знаходить розвиток у працях багатьох вчених, однак з відчутним впливом абсрлютистських тенденцій у політичній науці (пов'язаних з формуванням абсолютних монархій у Європі на зламі XVI століття), а також боротьби між світською і церковною владою. Відповідальність правителя зводиться переважно до відповідальності лише перед Богом і природою. Потужний імпульс ідея правової держави здобула у 1985 p., після XIX Всесоюзної партійної конференції1. Проте позбавлення ідеологічного впливу в теорії правової держави і вивчення її на новій» методологічній та теоретичній основі на пострадянському просторі відбувається лише після деідеологізації державної влади. Демократизація політичного режиму, розпад СРСР, здобуття Україною незалежності сприяли тому, що поняття правової держави вже за кілька років міцно увійшло в теорію і практику сучасного українського конституціоналізму. Стійких традицій правової держави Україна не мала. Однак ідея правової держави у теорії держави і права та конституційному праві України має досить глибоке коріння і тому на початку 90-х років так швидко була відроджена в українській юридичній науці, а її термінологічно-понятійний ряд значно поповнився за рахунок досить широкого використання відповідних апробованих дефініцій. Ідеї правової держави з великою одностайністю були сприйняті і інтерпретовані відповідно до сучасного розуміння вченими-юристами — розробниками Конституції України 1996 року. Побіжно хочу згадати, що розпочинав дослідження теми правової держави не без певних вагань не стільки з огляду на її складність і багатоаспектність, скільки через відсутність згаданих традицій правової держави в Україні. Проте проголошення України правовою державою, розвиток парламентаризму, ознаки цивілізованого функціонування влади, зміцнення незалежності правосуддя і, водночас, складні й суперечливі тенденції у становленні Української держави зміцнили мою впевненість у необхідності цього 7 дослідження, аби сприяти неодмінній реалізації в Україні як справді європейській державі однієї з найпривабливіших протягом століть ідей правові науки. Нова Конституція України започатковує, без сумніву, новий і важли¬вий етап розвитку вчень про правову державу в Україні. На сьогодні відповідних наукових праць ще надзвичайно мало, і тому сподіваюсь, що пропоноване вам, шановні читачі, дослідження зможе хоч невеликою мірою заповнити цю прогалину. Дослідженню питань правової держави передує дослідження ролі права у функціонуванні держави.
Прикрепленный файлРазмер
Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.zip498.13 кб