Про скасування постанови та зобов’язання вчинити дії

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06.06.2008 р. № 3/316
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Блажівської Н. Є., при секретарі Яремій Г. В. За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи За позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова (надалі –Позивач) до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві (надалі –Відповідач) Про скасування постанови та зобов’язання вчинити дії На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 6 червня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 2 квітня 2008 року та зобов’язання прийняти рішення № 126 від 25 січня 2007 року до виконання. В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала та зазначила наступне. 29 грудня 2007 року у відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві для примусового виконання було подане рішення № 126 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій від 25 січня 2007 року про стягнення з ВАТ КБ «Хрещатик»на користь управління Позивача 537 078 гривень 43 копійки. 15 квітня 2008 року Позивач отримав постанову про закінчення виконавчого провадження по рішенню № 126 від 25 січня 2007 року винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Литвиненком А. В. на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Такі дії Відповідача Позивач вважає незаконними. Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва В С Т А Н О В И В Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження»визначено перелік підстав, за наявності яких, виконавче провадження підлягає закінченню, а саме: (1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; (2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; (3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; (4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; (5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; (6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; (7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; (8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; (9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; (10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; (11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону; (12) якщо рішення фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті, під час виконання рішення Європейського суду з прав людини. Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 25 січня 2008 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві прийнято постанову ВП № 5983444 про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до якої відкрито виконавче провадження з виконання рішення № 126 виданого 25 січня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова про стягнення з ВАТ КБ «Хрещатик»на користь Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова заборгованості в розмірі 537 978 гривень 43 копійки. 29 лютого 2008 року Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №12/132 (яка набрала законної сили) скасовано постанову № ВП 5983444 про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2008 року. 2 квітня 2008 року відповідач, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»прийняв постанову ВП № 5983444 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення № 126 Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова. Відповідно до змісту пункту 4 частини 1 статті 37 вищевказаного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Як підтверджується матеріалами справи, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №12/132 скасовано постанову ВП № 5983444 про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2008 року з підстав недодержання виконавцем положень статей 24 і 26 Закону України «Про виконавче провадження»при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2008 року ВП № 5983444. Суду не надано об’єктивних доказів на підтвердження того, що скасовано рішення суду чи рішення № 126 виданого 25 січня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або що в судовому порядку виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частино 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Щодо вимоги Позивача про зобов’язання прийняти рішення № 126 від 25 січня 2007 року до виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Представником Позивача не надано суду доказів на підтвердження того, що він повторно звертався до Відповідача з вимогою про відкриття виконавчого провадження після скасування постанови постанову ВП № 5983444 про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2008 року. Таким чином, зважаючи на вищевикладене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково. На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В Адміністративний позов задовольнити частково. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 5983444 від 2 квітня 2008 року винесену Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя Н. Є. Блажівська