Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України
від 28 серпня 2001 р. N 369

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2001 р. за N 845/6036

Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

(У тексті Положення та в додатках до нього слова "Генеральний департамент банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Дирекція з банківського регулювання та нагляду" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 8 січня 2008 року N 4)

(У тексті Положення слова "норматив адекватності основного капіталу" у всіх відмінках замінено словами "норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів" у відповідних відмінках, посилання на виноски 3 - 6 уважати посиланням відповідно на виноски 2 - 5 згідно з постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2008 року N 228)
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків, філій іноземних банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку1, заходів впливу за порушення банківського законодавства.

____________
1 Інші особи, які є об'єктом перевірки Національного банку, визначені в статті 72 Закону про банки. До інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, можуть застосовуватися заходи впливу, визначені в підпунктах "а" та "з" пункту 1.2 цього розділу.

У разі порушення банками, філіями іноземних банків чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

У разі допущення філією іноземного банку порушень Національний банк може висувати до іноземного банку вимогу щодо їх усунення, повідомляти про допущене порушення наглядовий орган іноземної держави як перед застосуванням адекватних заходів впливу, так і одночасно з їх застосуванням.

Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

активи, зобов'язання - відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

банк, що реорганізовується, - банк, який під час дії тимчасової адміністрації унаслідок реорганізації повністю або частково передає своє майно, кошти, права та обов'язки банку-правонаступнику;

банк-правонаступник - банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково приймає майно, кошти, права та обов'язки банку, що реорганізовується;

конфлікт інтересів - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи;

ліквідаційна вартість, подібне майно, ринкова вартість - відповідно до національних положень (стандартів) оцінки майна;

оціночна вартість - вартість (ринкова, ліквідаційна), визначена за результатами незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності за договором з банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію або який ліквідовується;

передача активів/зобов'язань - передавання активів/зобов'язань з балансу одного банку на баланс іншого банку на підставі договору про передачу активів/зобов'язань;

проблемні активи - негативно класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку активи;

продаж активів - передавання активів на підставі договору про купівлю-продаж активів;

публічний конфлікт у керівництві банку - відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком та загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку і про які стало відомо необмеженому колу осіб;

фінансово стабільний банк - банк, який дотримується у своїй діяльності економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, та має достатній обсяг капіталу для свого подальшого розвитку.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях відповідно до їх визначень у Законі про банки та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку.

(пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними четвертим згідно з
постановами Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4,
від 17.04.2008 р. N 99,
від 06.05.2009 р. N 270,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "і" не застосовуються.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків Національний банк повідомляє іноземний банк та наглядовий орган іноземної держави.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Національний банк надсилає територіальному управлінню за місцезнаходженням філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)


1.3. Пункт 1.3 глави 1 розділу I виключено



(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 30.01.2009 р. N 38,
у зв'язку з цим пункти 1.4 - 1.8
уважати відповідно пунктами 1.3 - 1.7)

1.3. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

(пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

(пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий
уважати відповідно абзацами сьомим - дев'ятим)

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

1.4. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

1.5. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;


загального фінансового стану банку;

(абзац п'ятий пункту 1.5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.08.2008 р. N 228)

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

____________


2 Виноску 2 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228,
у зв'язку з цим виноски 3 - 6 уважати відповідно виносками 2 - 5)

1.6. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращання показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

1.7. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.
Глава 2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

2.1. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Національний банк застосовує процедуру особливого режиму контролю, який передбачає:

запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (далі - АРМ-Ю);


(абзац третій пункту 2.1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку.

2.2. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки, у разі наявності хоча б однієї з таких ознак:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

2.3. Рішення про встановлення особливого режиму контролю, який передбачає запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю, приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні).

(абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

Рішення про обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку приймається Правлінням Національного банку за поданням виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду. Строк повноважень куратора банку не може перевищувати одного року з дня його призначення.

У такому самому порядку приймається рішення про продовження дії особливого режиму контролю.

2.4. Проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю здійснюється в день прийняття (отримання) такого рішення відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань міжбанківського переказу грошей в Україні.

(абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

2.5. Куратор банку призначається з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи, пов'язаний із здійсненням банківських операцій, бездоганну ділову репутацію, організаторські здібності.

Залучений до виконання повноважень куратора банку службовець Національного банку призначається наказом Національного банку зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період виконання функцій куратора банку.

2.6. Куратор банку, який за дорученням керівництва Національного банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку, повинен бути забезпечений окремим приміщенням, що обладнане потрібними меблями, комп'ютерною технікою з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів, мати можливість користуватися телефоном/факсом та засобами розмножувальної техніки.

2.7. Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора:

заборонити використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

установити порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів.

(главу 2 розділу I доповнено новим пунктом 2.7 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459,
у зв'язку з цим пункти 2.7 - 2.10
уважати відповідно пунктами 2.8 - 2.11)

2.8. На куратора банку покладено такі повноваження:


а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій, у тому числі встановлювати порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, обирати способи організації управління черговістю початкових платежів (використовуючи засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП), отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризику, на який він може наражатися;

(підпункт "а" пункту 2.8 глави 2 розділу I у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

б) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

(пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено новим підпунктом "б" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

в) ініціювати переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

(пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено новим підпунктом "в" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459,
у зв'язку з цим підпункти "б" - "ж"
уважати відповідно підпунктами "г" - "и")

г) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації стосовно вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;

ґ) обов'язково бути присутнім:

на загальних зборах акціонерів, на засіданнях спостережної ради і правління банку;

на засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету);

на нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку;

на переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників;

д) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), пред'явлених (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числі за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або прийнятих у письмовій угоді зобов'язань перед Національним банком;

е) інформувати керівництво служби банківського нагляду щодо результатів аналізу фінансового стану банку, а в разі виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем у його діяльності, які можуть нести загрозу втрати ліквідності і платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

є) виконувати функції, пов'язані із здійсненням контролю за використанням коштів, отриманих від Національного банку для забезпечення його ліквідності;

ж) погоджувати рішення керівництва банку та документи (угоди), пов'язані з рухом коштів;

з) звертатися до Національного банку з клопотанням про розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки до посадових осіб або осіб, які діють за їх дорученням, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком.

и) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

2.9. Протягом семи днів з дня його призначення куратор банку зобов'язаний разом з керівництвом банку скласти комплексний план щодо ужиття таких заходів:

погашення простроченої заборгованості банку;

зупинення відпливу та стимулювання повернення в банк/нарощення депозитів фізичних, юридичних осіб банку;

повернення в банк готівкової маси, нарахованих несплачених відсотків за кредитними договорами;

збільшення ресурсної бази банку за рахунок повернення коштів клієнтів;

приведення системи преміювання працівників банку у відповідність до покладених завдань.

2.10. З метою ефективного виконання покладених на нього завдань куратор банку за наявності обґрунтованих підстав має право на отримання необхідної інформації від структурних підрозділів Національного банку та залучення до роботи за погодженням з керівництвом Національного банку службовців Національного банку з визначених питань.

2.11. Банк на вимогу куратора банку зобов'язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином.

(розділ I доповнено новою главою 2 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.01.2009 р. N 38)
Розділ II. Застосування письмового застереження та укладення письмової угоди з банком
Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

(пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)


1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо:

(абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;


б) підпункт "б" пункту 1.2 глави 1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
у зв'язку з цим підпункти "в" - "и"
уважати відповідно підпунктами "б" - "з")

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність";

(підпункт "е" пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 11.04.2007 р. N 131)

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "ж" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

з) усунення порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2);

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "з" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим підпункт "з" уважати підпунктом "и")

и) інших порушень.

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "и" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (залежно від характеру та виду порушення).

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку за допомогою засобів спецзв'язку.

(пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.
Глава 2. Укладення письмової угоди з банком


2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два та більше місяців поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

(пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк (крім філії іноземного банку) хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци другий - четвертий
уважати відповідно третім - п'ятим,
абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два місяці поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом третім
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци третій - шостий
уважати відповідно абзацами четвертим - сьомим)

Філії іноземних банків, які порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), надають Національному банку програму капіталізації у порядку, установленому для банків України.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом четвертим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий
уважати відповідно абзацами п'ятим - сьомим)

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Дирекції з банківського регулювання та нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану, а у випадку порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) також із урахуванням пропозицій Департаменту валютного регулювання.

(абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку.

(абзац шостий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення);

(абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци третій - одинадцятий
уважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим)


абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку;


абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом тринадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий - сімнадцятий
уважати відповідно абзацами тринадцятим - шістнадцятим)

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом тринадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Письмова угода щодо тимчасового припинення виплати дивідендів, реорганізації банку з філією іноземного банку не укладається.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

У разі укладення письмової угоди з банком для усунення порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають уключати, зокрема, зобов'язання банку не здійснювати купівлю у Національного банку іноземної валюти під час здійснення валютних інтервенцій Національного банку на міжбанківському валютному ринку України, за виключенням цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання клієнтами банка - фізичними особами зобов'язань за отриманими ними кредитами в іноземній валюті.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.


Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди.

(абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

Територіальне управління або Дирекція з банківського регулювання та нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди.

(абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Голова правління (ради директорів) банку (керівник філії іноземного банку), з яким має укладатися угода, під час розгляду проекту угоди може запрошуватися на нараду до Національного банку або до територіального управління для надання пояснень.

(абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 розділу II у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу.

(пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.


2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку).

(абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обґрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обґрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.
Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).

(пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

(пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обґрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.


Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення.

(абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

(пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.


3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою.

(пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.
Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень
Глава 1. Загальні вимоги

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.


1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях.

(пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)
Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.

Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:


а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3);

(підпункт "а" пункту 2.1 глави 2 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.

Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.
Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних нормативів

3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.


Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.

(абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов:

(абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)


а) рівень активів з негативною класифікацією2 становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

(підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

____________

2 Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами.

(виноска 2 пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;


в) підпункт "в" пункту 3.2 глави 3 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим підпункти "г" - "е"
уважати відповідно підпунктами "в" - "д")

в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);

г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;

ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні3;

____________
3 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368.

д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям.

(пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обґрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).


У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обґрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку.

(абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання.

(пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.
Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами

4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі:

(абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання нормативів кредитного ризику;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку.

(главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)
Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику

5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки) з високим рівнем ризику.

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2 - 3 частини першої статті 47 Закону про банки) видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).


5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:

(абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;


надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку;

(абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;


порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, два та більше звітних періоди протягом календарного року;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим абзаци шостий - двадцять п'ятий
уважати відповідно абзацами сьомим - двадцять шостим,
абзац шостий пункту 5.2 глави 5 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів протягом місяця у разі набрання чинності рішенням Національного банку щодо встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - двадцять сьомий
уважати відповідно абзацами восьмим - двадцять восьмим)

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;

недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків);

(абзац тринадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;

недотримання вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228,
у зв'язку з цим абзац вісімнадцятий уважати абзацом дев'ятнадцятим)


Абзац сімнадцятий глави 5 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)


порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац дев'ятнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцять першим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцять другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзаци двадцять другий - двадцять шостий
уважати відповідно абзацами двадцять третім - двадцять восьмим)

здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять четвертим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)


абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзац двадцять шостий уважати абзацом двадцять п'ятим)

або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)


У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацами шостим або сьомим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:

встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;

зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями;

припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій.

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять восьмим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
абзац двадцять восьмий пункту 5.2 глави 5 розділу III замінено
абзацами двадцять восьмим - тридцять другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.

Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.

У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.

Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.


5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк:

(абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.


Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій.

(абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення.

(пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

(абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші заходи впливу.

(пункт 5.10 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107)

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.
Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися:

(абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви;

(пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
у зв'язку з цим абзаци другий, третій
уважати відповідно абзацами третім, четвертим)



банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі;

(абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 06.08.2008 р. N 228)


банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3).

(абзац четвертий пункту 6.1 глави 6 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Дирекції з банківського регулювання та нагляду.
Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

(абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386)

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

(абзац четвертий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.01.2008 р. N 4)

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом восьмим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386)

недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом десятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 18.06.2008 р. N 171)


порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2).

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом одинадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 28.02.2009 р. N 107,
абзац одинадцятий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки:

(абзац перший пункту 7.2 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки:

(абзац перший пункту 7.4 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.01.2008 р. N 4)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.


Загальна сума штрафів (нарахована за місяць, у якому допущені порушення) за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання, не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(абзац п'ятий пункту 7.4 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" під забезпечення від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(пункт 7.6 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. N 172)

7.7. Штраф за недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента накладається на банк за кожний випадок порушення в розмірі суми коштів недорезервування за такою операцією, розрахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день вчинення порушення, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.7 згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 18.06.2008 р. N 171,
у зв'язку з цим пункти 7.7 - 7.20 уважати відповідно пунктами 7.8 - 7.21)

7.8. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:


а) за щоденне порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафів за порушення кожного з цих нормативів здійснюється за кожен випадок їх порушення, допущений у звітному місяці;

(підпункт "а" пункту 7.8 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
в редакції постанов Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192,
від 09.06.2010 р. N 273)

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:



абзац другий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(абзац другий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 09.06.2010 р. N 273,
у зв'язку з цим абзаци третій та четвертий
уважати відповідно абзацами другим та третім)

нормативів інвестування (Н11, Н12).


абзац четвертий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим)

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць;

в) за порушення таких нормативів, що розраховуються за щодекадним розрахунком на 11, 21 число звітного місяця та на 1 число наступного за звітним місяця:

поточної ліквідності (Н5);

короткострокової ліквідності (Н6).

За нормативами поточної та короткострокової ліквідності кожним випадком порушення є порушення нормативу за станом на 11, 21 число звітного місяця або на 1 число наступного за звітним місяця.

(пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено підпунктом "в" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)



7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

(абзац перший пункту 7.9 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386,
в редакції постанов Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192,
від 06.08.2008 р. N 228)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.


Абзац п'ятий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)


Абзац шостий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)


Абзац сьомий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено абзацом сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386,
абзац сьомий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)


7.10. Пункт 7.10 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 09.06.2010 р. N 273,
у зв'язку з цим пункти 7.11 - 7.20 уважати відповідно пунктами 7.10 - 7.19)

7.10. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.



7.11. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом).

(абзац перший пункту 7.11 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

Одним порушенням уважається:

у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене у звітному місяці порушення значення відповідного ліміту, що розраховується на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період;

у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене щоденне порушення значення відповідного ліміту.

(пункт 7.11 глави 7 розділу III доповнено новими абзацами другим -
четвертим згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци другий і третій
уважати відповідно абзацами п'ятим і шостим)


Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента).

(абзац п'ятий пункту 7.11 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)


Загальна сума штрафів за порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) відкритої валютної позиції (Л13-1, Л13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(абзац шостий пункту 7.11 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

(пункт 7.11 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107)

7.12. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевіркою, не може становити більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.12 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228,
у зв'язку з цим пункти 7.14 - 7.21 уважати відповідно пунктами 7.13 - 7.19)

7.13. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення, визначених у розділі III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, накладається на банки в розмірі 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного фонду банку.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.13 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
у зв'язку з цим пункти 7.15 - 7.21 уважати  відповідно пунктами 7.14 - 7.19)


7.14. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

(пункт 7.14 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

7.15. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку).

Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

(пункт 7.15 глави 7 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386)


7.17. Пункт 7.17 глави 7 розділу III виключено

(пункт 7.17 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228,
у зв'язку з цим пункти 7.18 - 7.21 уважати відповідно пунктами 7.17 - 7.20)


7.16. Пункт 7.16 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 09.06.2010 р. N 273,
у зв'язку з цим пункти 7.17 - 7.19 уважати відповідно пунктами 7.16 - 7.18)

7.16. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки та в порядку, визначеному цим Положенням.

(абзац перший пункту 7.16 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 28.02.2009 р. N 107)

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

д) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо такі порушення відбуваються неодноразово протягом календарного року, а саме:

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням значення якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, порушується протягом двох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

(главу 7 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

7.17. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Дирекцію з банківського регулювання та нагляду Національного банку з обґрунтуванням підстав.

7.18. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

Глава 8. Втратила чинність

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.12.2001 р. N 563)
Глава 9. Заборона власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки, без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.
Глава 10. Відсторонення посадової особи банку від посади

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:

(абзац перший пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 04.06.2003 р. N 228)

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком (крім філій іноземних банків) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо);

(підпункт "в" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі (крім філій іноземних банків) або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

(підпункт "г" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або частини третьої статті 73 Закону про банки;

з) невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

(пункт 10.1 глави 10 розділу III доповнено підпунктом "з" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)


10.2. До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі керівники банку та керівники його філій, а також керівники філій іноземного банку:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер банку, його заступники;

керівник філії банку;

головний бухгалтер філії банку;

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку.

(пункт 10.2 глави 10 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)


10.3. Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників банку та керівників його філій, а також керівників філій іноземного банку від посади приймається Комісією Національного банку.

Комісія Національного банку при територіальному управлінні приймає рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівника та головного бухгалтера філії банку від посади в межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Посадові особи, які відстороняються від посади, запрошуються на засідання Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) для надання пояснень.

(пункт 10.3 глави 10 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

10.4. Пункт 10.4 глави 10 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270,
у зв'язку з цим пункти 10.5 - 10.8 уважати відповідно пунктами 10.4 - 10.7)

10.4. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлінню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

10.5. Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадових осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії) і зразки їх підписів унесені до картки із зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку, та одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і повідомляє про це банк.

10.6. Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

10.7. Якщо керівнику банку пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, одночасно має місце порушення вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спостережній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створений як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнення керівника банку з посади.


Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та доводиться до відома банку та його керівника.

(абзац другий пункту 10.7 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

Глава 11. Виключена

(глава 11 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 11.04.2007 р. N 131,
виключена згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)
Розділ IV. Особливості застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків
Глава 1. Застосування письмового застереження

1.1. Якщо за порушення в діяльності філії є потреба застосувати письмове застереження, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії надсилає письмове застереження банку - юридичній особі, а копію - його філії та територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), для інформованості щодо діяльності банку в цілому.

1.2. Про вжиті заходи щодо усунення порушень банк повідомляє територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії та відповідне територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи (про вжиті заходи щодо запобігання порушенням у системі цього банку - за потреби).

Контроль за усуненням порушень у діяльності філії, визначених у письмовому застереженні, здійснює територіальне управління за місцезнаходженням філії.
Глава 2. Обмеження, зупинення, припинення здійснення окремих операцій, здійснюваних банком у зв'язку з установленням порушень у діяльності філій банку

2.1. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів виконання операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку та які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком, надсилає банку та його філії лист з вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та самостійний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату Національного банку.

2.2. Інформування банком відповідного територіального управління Національного банку про вжиті заходи щодо усунення порушень та контроль за виконанням вимог Національного банку здійснюється відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу IV цього Положення.

2.3. У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) обґрунтовані пропозиції щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.
Глава 3. Накладання штрафів на банки за порушення в діяльності філій

3.1. У разі допущення філією банку порушень, зазначених у пункті 7.1 глави 7 розділу III цього Положення, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії має направляти обґрунтовані пропозиції щодо потреби накладення штрафу на банк разом з копіями матеріалів перевірок (актів, протоколів тощо) філії територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

3.2. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.
Глава 4. Відсторонення керівників філій банків від посади

4.1. Територіальні управління Національного банку в разі виявлення в діяльності філій банків (за якими вони здійснюють нагляд) порушень, що зазначені в пункті 10.1 глави 10 розділу III цього Положення, мають надати територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), обґрунтовані пропозиції про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади. До пропозицій мають додаватися матеріали перевірки діяльності філії, якщо захід впливу застосовується на підставі перевірки.

Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади приймає Комісія Національного банку (Комісія при територіальному управлінні Національного банку) відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу IV цього Положення.

4.2. Територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у разі отримання пропозицій щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади за порушення в діяльності філій, у строк до 15 днів зобов'язане:

розглянути отримані документи та пропозиції, підготувати відповідні пропозиції про потребу тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади для подання на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку);

у разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади - надіслати копію цього рішення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, у разі відмови - надіслати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії мотивоване обґрунтування про незастосування такого заходу впливу.

4.3. Якщо банк не усунув порушення, виявлені в діяльності філії, то територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), з урахуванням узагальнених пропозицій щодо діяльності філій та їх керівників, а також результатів діяльності банку має розглянути питання про застосування адекватних (більш жорсткіших) заходів впливу до банку - юридичної особи або його керівників.
Розділ V. Призначення тимчасової адміністрації
Глава 1. Підстави для призначення тимчасової адміністрації

1.1. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою збереження капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.


(абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

Процедура тимчасової адміністрації філії іноземного банку застосовується Національним банком з метою захисту інтересів кредиторів.

(пункт 1.1 глави 1 розділу V доповнено абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

1.2. Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 75 Закону про банки.

(пункт 1.2 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 17.08.2006 р. N 324,
від 06.08.2008 р. N 228,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)


1.3. Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію банку в разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його до значення нижче ніж 7 відсотків.

(пункт 1.3 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 2. Призначення тимчасового адміністратора

2.1. Тимчасову адміністрацію здійснює тимчасовий адміністратор, який призначається Національним банком.

2.2. Рішення про призначення тимчасової адміністрації приймає Правління Національного банку.

2.3. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації:

призначається тимчасовий адміністратор - юридична або фізична особа, що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

призначається керівник тимчасової адміністрації, якщо тимчасовим адміністратором є юридична особа;

визначаються повноваження тимчасового адміністратора;

визначається строк, на який призначено тимчасову адміністрацію;

визначаються інші положення, що потрібні для виконання завдань тимчасової адміністрації;

може вводитися повністю або частково мораторій на задоволення вимог кредиторів банку;

може вводитися заборона банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або передбачатися вимога до банку щодо проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Національний банк подає тимчасовому адміністратору копію останнього звіту про інспектування банку, копію висновку та звіту останньої аудиторської перевірки, довідку відповідного підрозділу банківського нагляду центрального апарату Національного банку про аналіз діяльності банку за результатами безвиїзного банківського нагляду та інспектування та іншу інформацію за запитом тимчасового адміністратора.

Національний банк оприлюднює інформацію про призначення тимчасової адміністрації банку відповідно до статті 79 Закону про банки.

2.4. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх обов'язків у день отримання постанови Правління Національного банку про своє призначення без попереднього повідомлення банку.

Тимчасовий адміністратор, якщо він не може приступити до виконання своїх повноважень через перешкоди з боку керівників банку, у той самий день звертається до державного виконавця та надає йому постанову Правління Національного банку про його призначення.

Тимчасовий адміністратор має право залучати відповідні правоохоронні органи з метою припинення протиправних дій, що унеможливлюють виконання ним своїх функцій.

2.5. Строк дії повноважень тимчасової адміністрації визначено статтею 75 Закону про банки.

(глава 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)
Глава 3. Вимоги Національного банку до тимчасового адміністратора

3.1. Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;

фізична особа - незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку.

До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію (у тому числі, якщо їх незаконні дії в минулому не спричинили банкрутства банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), повну вищу економічну чи юридичну освіту, чи освіту у сфері управління та досвід роботи в банківській системі. Для керівника тимчасової адміністрації та тимчасового адміністратора - фізичної особи досвід роботи в банківській системі має становити не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше трьох років.

(абзац четвертий пункту 3.1 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

3.2. Тимчасовим адміністратором (керівником тимчасової адміністрації) (далі - тимчасовий адміністратор) не може бути:

(абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

а) фізична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;

не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;

б) юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером (учасником) банку;

є стороною в судовій справі за участю банку;

не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.

3.3. Для виявлення конфлікту інтересів особа (фізична або юридична) до часу її призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої особисті й ділові інтереси, зокрема щодо:

(абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання будь-яких зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора, у тому числі виконання ним функцій арбітражного керуючого іншого суб'єкта господарювання, який є боржником або клієнтом банку;

(абзац шостий пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком України.

Вимоги цього пункту стосуються також інших осіб, які згідно з договором виконуватимуть функції тимчасової адміністрації.

3.4. Національний банк перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися в тому, що конфлікту інтересів немає.


У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний ужити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк, який має вирішити питання про можливість продовження роботи тимчасового адміністратора.

(абзац другий пункту 3.4 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 4. Укладення договору з тимчасовим адміністратором та винагорода його роботи

4.1. Між Національним банком та тимчасовим адміністратором (незалежним експертом або юридичною особою) у день призначення укладається цивільно-правовий договір про здійснення тимчасової адміністрації банку (додаток 7 до цього Положення). У договорі визначаються права та обов'язки сторін, оплата праці та додаткова винагорода тимчасового адміністратора, умови зменшення розміру оплати праці (додаткової винагороди), страхування фінансової відповідальності, страхування життя та здоров'я тимчасового адміністратора згідно із законодавством України та інші умови, що потрібні для забезпечення процедури тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором - юридичною особою визначається перелік фізичних осіб, які виконуватимуть функції тимчасового адміністратора, у тому числі осіб, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, та керівник тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з незалежним експертом можуть визначатися особи, які залучаються ним для виконання функцій тимчасової адміністрації.

Договір про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку, яка є куратором служби банківського нагляду згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Договір набирає чинності з дати призначення Правлінням Національного банку тимчасового адміністратора.

4.2. Оплата праці, у тому числі додаткова винагорода, тимчасового адміністратора і залучених ним до здійснення тимчасової адміністрації спеціалістів здійснюється за рахунок коштів банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, у межах кошторису, затвердженого Національним банком.

Оплата праці спеціалістів, залучених до здійснення тимчасової адміністрації, здійснюється згідно з укладеними договорами між ними та тимчасовим адміністратором.

4.3. Залучені до тимчасової адміністрації спеціалісти, які є службовцями Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою з визначенням їх місця роботи в банку та зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

Банк зобов'язаний відшкодувати Національному банку витрати на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації.

Національний банк надає банку розрахунки витрат на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації, які плануються на квартал, а також фактично здійснених витрат за місяць.

Банк щомісяця перераховує Національному банку належну суму коштів для відшкодування витрат на оплату праці службовців Національного банку, залучених до тимчасової адміністрації.

4.4. Національний банк має право на період тимчасової відсутності тимчасового адміністратора постановою Правління уповноважити на виконання його функцій іншу особу.

(глава 4 розділу IV у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 5. Права та обов'язки тимчасового адміністратора

5.1. У своїй діяльності тимчасовий адміністратор керується Законом про банки та іншими законодавчими актами, постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації банку, статутом банку, цим Положенням. Під час здійснення тимчасової адміністрації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни за їх місцезнаходженням.

5.2. Тимчасовий адміністратор відповідає за ефективність діяльності тимчасової адміністрації та виконує організаційно-розпорядчі й інші функції згідно зі статтею 80 Закону про банки та іншими нормативно-правовими актами України.

Тимчасовий адміністратор приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

5.3. Тимчасовий адміністратор виконує функції загальних зборів, ради банку, правління (ради директорів) щодо контролю та управління банком, організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з виконанням обов'язків керівника банку (підписує накази про звільнення, переведення працівників банку, підписує від імені банку претензії до боржників, позови та заяви до суду тощо), а також забезпечує безперервність роботи банку, складання та подання фінансової та статистичної звітності.

Тимчасовий адміністратор з метою встановлення контролю за діяльністю відокремлених структурних підрозділів банку та забезпечення виконання завдань, покладених на нього, має право призначати представників тимчасового адміністратора у зазначених підрозділах та відстороняти, звільняти відповідно до законодавства України від/з посади їх керівників та/або призначати нових керівників.

5.4. Тимчасовий адміністратор під час своєї діяльності з метою реалізації покладених на нього функцій користується службовими приміщеннями, документацією, а також технічними засобами банку (засобами зв'язку, автомобільним транспортом й іншими технічними засобами) у порядку і на умовах, які встановлені для органів управління банку.

5.5. Тимчасовий адміністратор з дня його призначення зобов'язаний ужити заходів для забезпечення збереження активів та документації банку, у тому числі документів, що підтверджують істотну участь банку в афілійованих особах, а саме:

повідомити керівника територіального підрозділу Державної служби охорони при МВС України або іншого суб'єкта господарювання, з яким укладено договір про охорону банку, про тимчасову зміну керівників банку та передати копію постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

ужити заходів щодо заміни замків та обмеження доступу до ключів на зовнішніх входах до приміщень банку та до внутрішніх приміщень, у яких обробляються електронні документи, працює підрозділ банку, що здійснює окремі види професійної діяльності на ринку цінних паперів, на міжбанківському ринку, використовуються та зберігаються засоби захисту інформації, а також документи, інформація та обладнання, які можуть дати доступ до активів банку (зокрема щодо участі банку в статутних капіталах інших юридичних осіб), та спеціального обладнання для переказу коштів (у тому числі з використанням платіжних карток) і видачі готівки;

змінювати/установлювати (у разі потреби) коди доступу до комп'ютерів та інших засобів зв'язку банку та надавати допуск до них визначеним працівникам банку;

не допускати винесення документації та матеріальних цінностей із приміщень банку без спеціального дозволу тимчасового адміністратора;

надіслати повідомлення банкам-кореспондентам (резидентам і нерезидентам) про призначення в банку тимчасової адміністрації та анулювання права підписів уповноважених осіб банку на здійснення операцій з валютними цінностями через кореспондентські рахунки, а також нові зразки підписів і копію рішення Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

інформувати банки-кореспонденти, реєстраторів, а також зовнішніх менеджерів активів банку про те, що особи, які раніше мали право давати вказівки від імені банку щодо операцій з активами банку чи активами, які довірив банк, більше не мають таких повноважень, і про осіб, яким тимчасовий адміністратор передав ці повноваження;

тимчасово позбавити (у разі потреби) повноважень осіб, які несуть відповідальність за окремі ділянки роботи банку, та надати нові повноваження обмеженій кількості довірених осіб;

ужити інших заходів, потрібних для забезпечення схоронності активів, майна і документації банку.

Керівники банку, які відсторонені від управління, зобов'язані здійснити передавання основних засобів, нематеріальних та інших активів, документів за відповідними актами про приймання-передавання протягом строку проведення інвентаризації.

5.6. Тимчасовий адміністратор після отримання рішення про призначення в банку тимчасової адміністрації повинен подати до територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку, нотаріально засвідчену картку із зразками підписів тимчасового адміністратора та головного бухгалтера банку (або особи, яка виконує його обов'язки) і відбитка печатки цього банку.

Керівник територіального управління Національного банку після отримання нової картки із зразками підписів осіб, які мають право першого і другого підпису на період роботи тимчасової адміністрації, на підставі прийнятої Правлінням Національного банку постанови про призначення тимчасової адміністрації видає розпорядження про скасування дії зразків підписів керівників, яких відсторонено від управління банком.

5.7. Тимчасовий адміністратор протягом 20 робочих днів після його призначення зобов'язаний подати Національному банку кошторис витрат тимчасової адміністрації (далі - кошторис) на поточний квартал із помісячною розбивкою. До 20 числа останнього місяця звітного періоду тимчасовий адміністратор має подати Національному банку кошторис на наступний квартал. Кошторис затверджується Комісією Національного банку.

Тимчасовий адміністратор зобов'язаний використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених кошторисом.

Тимчасовий адміністратор відповідає за правильність складання та виконання кошторису.

Тимчасовий адміністратор подає Національному банку кошторис та обґрунтування згідно з установленим Національним банком порядком складання кошторису, розрахунок надходжень (доходів) банку, який використовувався для планування обсягів витрат у відповідному періоді, та інші документи, що засвідчують потребу здійснення витрат коштів згідно з кошторисом.

Тимчасовий адміністратор має право внести пропозиції щодо змін до кошторису не пізніше ніж за два тижні до закінчення кварталу. Зміни до кошторису не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання тимчасового адміністратора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює контроль за діяльністю тимчасового адміністратора (далі - уповноважений структурний підрозділ), затверджує Комісія Національного банку.

Національний банк за потреби має право вимагати від тимчасового адміністратора додаткових пояснень і обґрунтувань щодо складання, внесення змін та виконання кошторису.

5.8. Тимчасовий адміністратор протягом одного місяця з дня свого призначення за станом на звітну (місячну) дату4 здійснює інвентаризацію активів і пасивів (уключаючи обліковані на позабалансових рахунках).

____________
4 Звітною (місячною) датою вважається остання звітна (місячна) дата перед призначенням тимчасового адміністратора, якщо він розпочав свою роботу з 1 до 20 числа поточного місяця включно, або перша звітна (місячна) дата після призначення тимчасового адміністратора, якщо він призначений після 20 числа поточного місяця.

Тимчасовий адміністратор під час проведення інвентаризації визначає достатність та повноту сформованих резервів, перевіряє класифікацію кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, дебіторської заборгованості, нарахованих доходів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

5.9. З метою оцінки фінансового стану банку та визначення можливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у відповідність до вимог законодавства України тимчасовий адміністратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку, зокрема таке:

а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем (або орендарем), з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;

б) переглядає договори, що стосуються господарських, майнових операцій банку, які укладені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора, з метою встановлення фактів, визначених у статтях 52, 81 Закону про банки, і для звернення до суду з вимогою визнання окремих договорів недійсними;

в) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку. Приймає базу даних про вкладників - фізичних осіб у банках - учасниках (тимчасових учасниках) Фонду та підтримує її в актуальному стані. У разі прийняття Правлінням Національного банку рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку тимчасовий адміністратор передає базу даних про вкладників - фізичних осіб ліквідатору банку;

г) ініціює перед Національним банком у разі потреби проведення комплексної перевірки діяльності банку із залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку.

5.10. За результатами оцінки фінансового стану банку тимчасовий адміністратор складає план дій тимчасового адміністратора або програму фінансового оздоровлення банку на період його призначення відповідно до вимог та у строки, установлені статтею 83 Закону про банки.

План дій тимчасового адміністратора має містити:

комплекс заходів щодо усунення підстав, що зумовили запровадження тимчасової адміністрації;

цільові показники, яких планується досягти під час його виконання;

інше залежно від проблем, що виникли в діяльності банку.

У разі призначення тимчасової адміністрації банку у зв'язку з погіршенням фінансового стану тимчасовий адміністратор вживає заходів відповідно до програми фінансового оздоровлення банку.

Програма фінансового оздоровлення банку під час дії тимчасової адміністрації є документом, який відображає перелік заходів, результатом виконання яких є приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність до вимог Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку.

Під час складання програми фінансового оздоровлення тимчасовий адміністратор зобов'язаний ураховувати необхідність забезпечення мінімізації витрат при максимальному задоволенні вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Програма фінансового оздоровлення банку має бути розроблена з урахуванням вимог, викладених у додатку 1 до цього Положення, та статті 80 Закону про банки і включати, зокрема, такі заходи:

а) установлення особливих вимог до розрахунків банку та його філій, у тому числі порядку виконання початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, та обрання способу організації управління черговістю початкових платежів. Для управління черговістю початкових платежів можуть використовуватися засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП;

б) переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

в) установлення контролю за виконанням банком зобов'язань за кредитами рефінансування, отриманими від Національного банку;

г) прийняття рішення про збільшення (зменшення) статутного капіталу банку шляхом видання наказу та здійснення процедури збільшення (зменшення) статутного капіталу згідно із законодавством України;

ґ) прийняття рішення про скликання загальних зборів учасників та здійснення процедури скликання та проведення загальних зборів учасників згідно із законодавством України. Загальні збори учасників можуть бути скликані для прийняття рішень, пов'язаних з фінансовим оздоровленням банку;

д) обмеження чи зупинення проведення окремих операцій банку, які є низькорентабельними, збитковими або такими, що здійснюються з високим рівнем ризику та загрожують інтересам кредиторів і вкладників. Зупинення залучення вкладів (депозитів) від фізичних осіб та операцій з пов'язаними особами;

е) здійснення реструктуризації активів та зобов'язань банку;

є) здійснення погашення заборгованості за активними операціями банку, зокрема шляхом повернення депозитів з інших банків та вкладень коштів банку в статутні капітали інших юридичних осіб;

ж) відчуження окремих відокремлених структурних підрозділів банку (як частини майнового комплексу банку);

з) виконання інших заходів, спрямованих на оздоровлення банку залежно від проблем, що виникли в діяльності банку, відповідно до цього Положення, інших нормативно-правових актів Національного банку.

Виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, повинно забезпечити усунення причин, що зумовили запровадження тимчасової адміністрації, накопичення протягом строку дії мораторію коштів у сумі, достатній для задоволення вимог кредиторів, а також стабілізації діяльності банку.

План дій тимчасового адміністратора або програма фінансового оздоровлення банку затверджується (відхиляється) Комісією Національного банку у строки, установлені статтею 84 Закону про банки.

Тимчасовий адміністратор має право внести пропозиції щодо зміни строків виконання та переліку заходів, які передбачені планом дій тимчасового адміністратора або програмою фінансового оздоровлення банку, залежно від проблем, що можуть виникнути під час їх виконання. Зміни до плану дій тимчасового адміністратора або програми фінансового оздоровлення банку протягом трьох робочих днів затверджуються (відхиляються) Комісією Національного банку за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу та в порядку, визначеному цим пунктом щодо затвердження (відхилення) плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку).

5.11. На тимчасового адміністратора філії іноземного банку не поширюються вимоги підпунктів "б", "в", "г", "ґ" пункту 5.10 цієї глави.

У разі наявності незадоволених вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку філії іноземного банку тимчасовий адміністратор звертається до іноземного банку з вимогою щодо їх погашення.

Заходи щодо стабілізації діяльності філії іноземного банку не можуть передбачати залучення тимчасовим адміністратором коштів інвесторів для збільшення її приписного капіталу, продажу філії або її реорганізації.

5.12. Тимчасовий адміністратор з метою ефективного виконання покладених на нього завдань, зокрема, має право:

подати пропозиції Національному банку щодо заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення власником вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку;

додатково залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта з унесенням змін до кошторису та договору з Національним банком;

доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право за потреби відсторонити таких осіб від виконання посадових обов'язків на визначений строк, повідомивши про це відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку;

здійснювати скорочення штату банку та приймати рішення про кількісний склад працівників банку;

ужити заходів з метою підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, а також проводити атестацію, переводити на іншу посаду, звільняти згідно із законодавством України працівників банку внаслідок неналежного виконання ними своїх функціональних обов'язків або перегляду їх службових обов'язків, змінювати розмір заробітної плати шляхом унесення змін до штатного розпису банку згідно із законодавством України;

приймати рішення про закриття кореспондентських рахунків, відкритих в інших банках.

5.13. Тимчасовий адміністратор подає відповідні дані до єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників) (далі - ЄІС "Реєстр позичальників") на підставі договору з Національним банком про надання послуг через систему ЄІС "Реєстр позичальників" згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

5.14. Тимчасовий адміністратор та залучені до тимчасової адміністрації банку спеціалісти повинні зберігати банківську таємницю та конфіденційність інформації про діяльність банку і нести за її розголошення відповідальність, передбачену законодавством України.

(глава 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
від 17.04.2008 р. N 99,
від 30.12.2008 р. N 476,
від 06.05.2009 р. N 270,
від 06.08.2009 р. N 459,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)


Глава 6. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора

6.1. Тимчасовий адміністратор протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язаний подавати Національному банку:

статистичну та фінансову звітність, яка подається банком у порядку та у строки, що встановлені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку;

щомісячний звіт про свою діяльність та висновок про фінансовий стан банку, які подаються до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. До звіту про роботу тимчасового адміністратора включається також інформація про виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку);

щомісячний звіт про використання коштів згідно з кошторисом, який подається не пізніше ніж за 10 робочих днів після закінчення звітного періоду.

6.2. Національний банк здійснює контроль за виконанням тимчасовим адміністратором:

вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку;

вказівок, вимог та обмежень, установлених Національним банком;

рішення Національного банку щодо введення повністю або частково мораторію на задоволення вимог кредиторів банку;

умов договору про здійснення тимчасової адміністрації у банку, плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку), кошторису.

6.3. Національний банк має право припинити виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку), відкликати банківську ліцензію та призначити ліквідатора банку в будь-який час, якщо дійде висновку, що виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку) не приводить до оздоровлення банку.

6.4. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний подати Національному банку остаточний звіт на звітну дату5 у зв'язку із:

закінченням строку тимчасової адміністрації;

або прийняттям тимчасовим адміністратором рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації у зв'язку із виконанням плану дій (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку);

або прийняттям Національним банком рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації.

____________
5 Звітною датою вважається дата, яка настає за 10 робочих днів до закінчення строку дії тимчасової адміністрації банку, установленого постановою Правління Національного банку, або дата подання тимчасовим адміністратором пропозиції до Національного банку щодо доцільності дострокового припинення тимчасової адміністрації банку, або дата прийняття Національним банком рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації.

6.5. Комісія Національного банку погоджує остаточний звіт та пропозиції тимчасового адміністратора щодо подальшої діяльності банку.

Правління Національного банку приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації та поновлення діяльності банку або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу, а також остаточного звіту та пропозиції тимчасового адміністратора, погоджених Комісією Національного банку.

(глава 6 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 17.04.2008 р. N 99,
від 30.12.2008 р. N 476,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 7. Порядок уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку

7.1. Національний банк з метою створення сприятливих умов для покращення та стабілізації фінансового стану банку має право повністю або частково ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку під час здійснення тимчасової адміністрації (далі - мораторій) у межах строку, визначеного статтею 85 Закону про банки.

7.2. Рішення про введення мораторію приймається постановою Правління Національного банку, яка, зокрема, має містити дату введення і строк дії мораторію.

7.3. Національний банк оприлюднює інформацію про введення мораторію відповідно до статті 85 Закону про банки.

7.4. Тимчасовий адміністратор забезпечує виконання мораторію відповідно до статті 85 Закону про банки.

Тимчасовий адміністратор письмово інформує відповідний податковий орган про введення мораторію.

7.5. Протягом дії мораторію:

а) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

б) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

(глава 7 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 17.04.2008 р. N 99,
від 30.12.2008 р. N 476,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 8. Погодження Національним банком продажу активів банку під час тимчасової адміністрації

8.1. Тимчасовий адміністратор для продажу активів банку має отримати дозвіл, який оформляється рішенням Комісії Національного банку.

8.2. Тимчасовий адміністратор визначає перелік активів банку, які можуть бути продані, у тому числі відокремлених структурних підрозділів банку, дочірніх установ, частки участі банку в інших юридичних особах.

Тимчасовий адміністратор здійснює продаж індивідуально визначеного ним активу банку або портфеля активів, формування якого може здійснюватися за різними критеріями.

8.3. Продаж активів банку здійснюється за ринковою вартістю, яка визначається незалежним оцінювачем відповідно до законодавства України про оцінку майна.

Тимчасовий адміністратор залучає до оцінки активів банку незалежного оцінювача, визначеного ним за результатами проведеного конкурсу, умовами якого є найнижча вартість послуг і найкоротші строки оцінювання.

Тимчасовий адміністратор проводить конкурс із визначення незалежного оцінювача в порядку, установленому цією главою.

8.4. Тимчасовий адміністратор здійснює продаж активів банку на відкритих торгах шляхом проведення аукціону, конкурсу.

Якщо в банку є активи, щодо обігу яких установлені обмеження, то тимчасовий адміністратор уживає заходів щодо їх продажу на закритих торгах відповідно до статті 95 Закону про банки.

Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок відчуження активів банку.

Аукціон, конкурс визнається таким, що відбувся, якщо під час його проведення надійшла лише одна пропозиція від покупця про викуп активу. Тимчасовий адміністратор має право здійснити продаж активу цьому покупцю.

Ціною продажу на аукціоні, конкурсі є визначена незалежним оцінювачем ринкова вартість активу.

Під час проведення відкритих торгів ціна продажу може бути зменшена не більше ніж на 30 відсотків від ринкової вартості активу.

8.5. Тимчасовий адміністратор розробляє порядок проведення аукціону, порядок та умови проведення конкурсу із застосуванням порядку, визначеного Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та з урахуванням вимог цієї глави.

Проведення аукціону, конкурсу здійснюється поетапно:

на першому етапі:

а) розміщення інформації про проведення аукціону, конкурсу. Тимчасовий адміністратор публікує інформацію про проведення аукціону, конкурсу принаймні в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібних активів, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення. Інформація має містити:

вид, вартість та умови продажу активу;

вимоги до претендента на участь в аукціоні, конкурсі (за потреби);

місце та час проведення аукціону, конкурсу;

кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні, конкурсі;

місце, час та умови надання детальної інформації про актив;

місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону, конкурсу;

на другому етапі:

б) надання повної інформації потенційному покупцю про активи. Інформація надається після укладення договору між тимчасовим адміністратором та потенційним покупцем про надання відповідної інформації та відповідальність за розголошення наданої інформації і відшкодування збитків, завданих її розголошенням;

в) отримання, опрацювання та відбір прийнятних намірів від потенційних покупців;

на третьому етапі:

г) проведення аукціону, конкурсу та вибір покупця.

Умовами конкурсу, зокрема, може бути передбачено:

використання активів в операційній діяльності банку;

можливість передачі одночасно з продажем активів зобов'язань банку у відповідній сумі. Потенційний покупець повинен мати мережу відокремлених структурних підрозділів, яка здатна забезпечити обслуговування кредиторів (крім санаційного банку) та забезпечити дотримання умов договору банківського вкладу.

Порядок проведення тимчасовим адміністратором аукціону, порядок та умови проведення конкурсу, а також перелік потенційних покупців активів банку погоджуються Комісією Національного банку.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження (відхилення) запропонованого тимчасовим адміністратором порядку проведення аукціону, порядку та умов проведення конкурсу, а також переліку потенційних покупців активів банку на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу про відповідність (невідповідність) проведення аукціону, конкурсу вимогам законодавства України, у тому числі цього Положення, та про можливість придбання активів потенційними покупцями.

Висновок про можливість придбання активів з одночасним прийняттям зобов'язань банком-покупцем готується уповноваженим структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-покупця, на підставі прогнозного платіжного календаря, який має підтверджувати спроможність банку-покупця виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, а також залежно від його фінансового стану.

8.6. Для прийняття участі в аукціоні, конкурсі потенційний покупець активів банку подає тимчасовому адміністратору такі документи:

заяву про участь у аукціоні, конкурсі;

проект договору залежно від способу відчуження активу;

інші документи відповідно до умов проведення аукціону, конкурсу.

У разі наявності пропозицій щодо купівлі активів з одночасним передаванням у відповідній сумі зобов'язань банку потенційний банк-покупець додатково подає таке:

прогнозний баланс банку-покупця на першу звітну дату після прийняття активів та зобов'язань;

прогнозні розрахунки банку-покупця, які підтверджують можливість виконання ним зобов'язань перед кредиторами;

прогнозні розрахунки дотримання банком-покупцем економічних нормативів.

8.7. Для погодження порядку проведення аукціону, порядку та умов проведення конкурсу, а також переліку потенційних покупців активів банку тимчасовий адміністратор подає Національному банку такі документи:

розроблений порядок проведення аукціону або порядок та умови проведення конкурсу з продажу активів банку;

клопотання про надання погодження на продаж активів банку з прогнозними розрахунками економічного ефекту від цієї операції та її впливу на показники діяльності банку разом з відповідними розрахунками діяльності банку після цієї операції;

проект договору залежно від способу відчуження активу;

інформацію про актив [назва, коротка характеристика, його залишкова та ринкова (початкова) вартість], у тому числі інформацію про відокремлений структурний підрозділ банку як частину цілісного майнового комплексу (назва, місцезнаходження, ринкова вартість тощо);

висновок суб'єкта оціночної діяльності стосовно оцінки активу, у тому числі відокремленого структурного підрозділу банку як частини цілісного майнового комплексу;

перелік потенційних покупців;

іншу інформацію на вимогу Національного банку.

(глава 8 розділу V із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
від 17.04.2008 р. N 99,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 9. Передача активів та/або зобов'язань банку під час тимчасової адміністрації

9.1. Тимчасовий адміністратор має право здійснювати передачу активів та/або зобов'язань до іншого банку (у тому числі санаційного) відповідно до програми фінансового оздоровлення банку з урахуванням вимог статті 80 Закону про банки. Банк, до якого передаються активи та/або зобов'язання, визначається шляхом проведення конкурсу в порядку, визначеному главою 8 цього розділу.

9.2. Передача активів та/або зобов'язань банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється згідно з договором, укладеним між тимчасовим адміністратором та банком - переможцем конкурсу, а також актом про передавання-приймання.

Під час передачі активів банку до акта про передавання-приймання мають додаватися:

перелік активів із зазначенням їх найменування, вартості (балансової і ринкової, яка визначена за результатами незалежної оцінки відповідно до законодавства України про оцінку майна) тощо;

документи, які підтверджують право власності на активи та забезпечення за ними;

виписки з рахунків, які підтверджують суму залишку коштів на рахунку;

електронна база даних та архів;

інші документи за згодою сторін.

Під час передачі зобов'язань банку до акта про передавання-приймання мають додаватися:

перелік зобов'язань банку із зазначенням найменування кредиторів (вкладників), виду та суми заборгованості, реквізитів договорів тощо;

договори, які підтверджують виникнення зобов'язань банку;

виписки з рахунків, які підтверджують суму заборгованості;

електронна база даних та архів;

інші документи за згодою сторін.

9.3. Зобов'язання банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, переводяться до іншого банку за їх балансовою вартістю одночасно з переведенням до цього банку активів.

Якщо обсяг зобов'язань, які передаються, перевищує обсяг активів банку, то різниця між їх вартістю відшкодовується банку - переможцю конкурсу відповідно до вимог законодавства.

9.4. Тимчасовий адміністратор під час прийняття рішення про одночасне відчуження активів та зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 96 Закону про банки.

Зобов'язання кожної черги передаються у повному обсязі.

(глава 9 розділу V у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

Глава 10. Здійснення фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів

10.1. За пропозицією тимчасового адміністратора для фінансового оздоровлення банку можуть бути залучені юридичні та фізичні особи, які не є його учасниками (далі - інвестори).

Залучення інвесторів передбачає збільшення статутного капіталу банку та набуття ними участі в банку шляхом викупу акцій (часток, паїв) банку.

Викуп особами, які не є учасниками банку, 50 та більше відсотків статутного капіталу банку є продажем банку.

Продаж банку інвесторам здійснюється за умови прийняття ними зобов'язань щодо фінансового оздоровлення банку.

10.2. Тимчасовий адміністратор має право надати Національному банку пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів, якщо банк порушує норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), та за наявності хоча б однієї з таких умов:

(пункт 10.2 глави 10 розділу V із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

є незадоволені вимоги кредиторів через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку;

значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) становить менше 10 відсотків і надходжень коштів недостатньо для підвищення ліквідності до нормативного рівня.

Такі пропозиції подаються тимчасовим адміністратором Національному банку в складі попереднього звіту.

10.3. Фінансове оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів здійснюється відповідно до Програми фінансового оздоровлення (далі - Програма), яка складається за пропозиціями інвесторів та схвалюється Комісією Національного банку.

10.4. Тимчасовий адміністратор у разі відсутності пропозицій від осіб, що бажають взяти участь у фінансовому оздоровленні банку, з метою пошуку інвесторів забезпечує опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також за потреби в журналі "Вісник Національного банку України" та регіональних друкованих засобах масової інформації оголошення про залучення інвесторів з метою фінансового оздоровлення банку.

Оголошення має містити:

назву банку, дату і номер банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку;

орієнтовний розмір коштів, необхідних для фінансового оздоровлення банку;

контактні дані тимчасового адміністратора;

строк подання заяви про намір взяти участь у фінансовому оздоровленні банку. Зазначений строк має бути не більше 30 днів.

10.5. Інвестор повинен мати кошти, активи в розмірі, достатньому для виконання заходів Програми, виконання яких на нього покладається, у тому числі власні кошти для формування статутного капіталу.

Особа, яка має намір стати інвестором, зобов'язана подати тимчасовому адміністратору:

заяву про намір взяти участь у фінансовому оздоровленні банку;

нотаріально засвідчену копію установчих документів або копію паспорта (для фізичної особи);

копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально;

попередні пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку із зазначенням розміру коштів, які можуть бути використані особою для внесення до статутного капіталу та фінансового оздоровлення банку;

інформацію про свій фінансовий стан та документи, що підтверджують наявність у нього коштів у розмірі, достатньому для реалізації запропонованих ним заходів фінансового оздоровлення банку відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що встановлює вимоги до учасників банку під час створення банку.

10.6. Особа, яка за рішенням тимчасового адміністратора може бути інвестором, має право на ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану, зокрема про:

склад учасників банку;

розмір регулятивного капіталу;

стан дотримання обов'язкових економічних нормативів;

вартість активів банку за результатами їх класифікації, у тому числі негативно класифікованих;

обсяг зобов'язань банку перед кредиторами, у тому числі строкових та прострочених;

стан кореспондентських рахунків.

Інформація надається тимчасовим адміністратором на підставі відповідного договору з особою, яка за рішенням тимчасового адміністратора може бути інвестором. Договір має передбачати відповідальність за розголошення наданої інформації та відшкодування збитків, завданих її розголошенням.

10.7. Після ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану особа, що має намір стати інвестором, подає тимчасовому адміністратору пропозиції щодо конкретних заходів, які пропонується вжити з метою оздоровлення банку, перелік юридичних осіб, які можуть бути залучені до їх виконання (далі - виконавці Програми), та інформацію щодо активів, які пропонуються для обміну на активи банку.

Разом з пропозиціями тимчасовому адміністратору подаються визначені ним документи, які підтверджують відповідність виконавців Програми вимогам, установленим пунктом 10.8 цієї глави.

Банк - виконавець Програми, який залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору фінансову звітність (річну за останній рік та квартальну, складену в поточному звітному році).

Небанківська фінансова установа - виконавець Програми, яка залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору:

копію установчих документів;

фінансову звітність (річну за останній рік, підтверджену аудитором, та квартальну, складену в поточному звітному році);

копію ліцензії на право здійснення операцій, здійснення яких покладається на неї відповідно до Програми;

інформацію про незастосування до неї протягом останніх 12 місяців заходів впливу, підтверджену Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

10.8. Виконавці Програми повинні мати кошти, активи в розмірі, необхідному для виконання заходів, виконання яких покладається на них згідно з Програмою.

Банк може бути залучений до виконання Програми для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання таких вимог:

прибуткова діяльність за останній звітний рік та протягом поточного року;

незастосування до нього заходів впливу за порушення банківського законодавства протягом останніх шести місяців;

дотримання протягом останніх шести місяців економічних нормативів, нормативу обов'язкового резервування, порядку формування резервів під активні операції, установленого Національним банком.

Небанківська фінансова установа може бути залучена до виконання Програми для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання обов'язкових нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

10.9. Тимчасовий адміністратор під час аналізу пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку зобов'язаний ознайомитися з активами, які пропонуються для обміну на активи банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, та має право вимагати проведення їх незалежної оцінки.

10.10. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний звернутися до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду) для отримання інформації про показники діяльності банку, що є інвестором або виконавцем Програми, якщо Програма передбачає переведення на такий банк зобов'язань.

Тимчасовий адміністратор приймає рішення про залучення небанківської фінансової установи для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, після проведення консультацій з Національним банком.

10.11. Тимчасовий адміністратор за результатами аналізу наданих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку, документів та проведених консультацій визначає інвесторів та виконавців Програми.

Інвесторами за участю тимчасового адміністратора та з урахуванням позиції кредиторів щодо реструктуризації заборгованості банку складається Програма. До складання та виконання Програми можуть бути залучені також учасники банку.

Банк, який є інвестором або виконавцем Програми, надає тимчасовому адміністратору бізнес-план, який містить заходи щодо його участі в Програмі та прогнозні показники діяльності після її завершення. Банк-інвестор до бізнес-плану додає прогнозний консолідований баланс на першу звітну (річну) дату його діяльності разом з іншими учасниками консолідованої групи після завершення Програми та розрахунок економічних нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності.

Небанківська фінансова установа - виконавець Програми, має надати тимчасовому адміністратору рішення її виконавчого органу про участь у Програмі.

10.12. У Програмі мають бути визначені заходи фінансового оздоровлення банку (у тому числі реструктуризація капіталу, активів та зобов'язань банку), строки та умови їх виконання, інвестори, виконавці Програми, а також інші заходи, які забезпечать приведення діяльності банку у відповідність з вимогами Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку.

Якщо інвестори мають намір стати учасниками іншого банку або небанківської фінансової установи - виконавців Програми, то в Програмі зазначаються розмір їх участі в статутному капіталі та строки придбання.

Складовою частиною Програми є прогнозні показники діяльності банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, банку-інвестора за результатами консолідованої фінансової звітності, а також банку - виконавця Програми. Зазначені показники на момент завершення Програми мають відповідати встановленим Національним банком економічним нормативам.

Термін реалізації Програми, крім випадку продажу банку, не повинен перевищувати терміну повноважень тимчасової адміністрації.

Програму підписують тимчасовий адміністратор, інвестори та виконавці Програми.

10.13. Реструктуризація капіталу банку передбачає виконання заходів, які забезпечують збільшення регулятивного капіталу до розміру нормативних значень капіталу [мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2), нормативу (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)] із запасом його стійкості не менше 20 відсотків.

Реструктуризація капіталу банку може здійснюватися таким шляхом:

збільшення статутного капіталу банку;

викупу інвесторами акцій (часток, паїв), належних банку або учасникам банку, за їх згодою;

збільшення регулятивного капіталу шляхом переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом/депозитом у субординований борг;

збільшення регулятивного капіталу за рахунок внутрішніх джерел.

У Програмі зазначаються розмір участі кожного з інвесторів у загальній сумі статутного капіталу банку та їх сукупна участь унаслідок реструктуризації його статутного капіталу.

10.14. Реструктуризація активів банку передбачає виконання заходів щодо управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу, поліпшення якості, підвищення ліквідності та дохідності.

Управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу може здійснюватися шляхом:

реструктуризації заборгованості боржників банку;

стягнення заборгованості з боржників банку;

порушення процедури банкрутства боржників банку;

інше.

Для реалізації зазначених заходів у банку може бути створено підрозділ з управління негативно класифікованими активами.

Для стягнення заборгованості з боржників банку тимчасовий адміністратор може залучити юридичну особу, яка здійснює діяльність з управління негативно класифікованими активами. Зазначеній юридичній особі може бути передане право вимоги на виконання зобов'язань боржниками банку.

Поліпшення якості активів та зменшення обсягу негативно класифікованих активів може здійснюватися таким чином:

продаж негативно класифікованих активів, активів, які не приносять прибутку, або основних засобів, які не використовуються в діяльності банку та не користуються попитом на ринку;

продаж відокремлених підрозділів банку або їх частин;

обмін негативно класифікованих активів банку на активи, які не є негативно класифікованими;

інше.

Заходи щодо поліпшення ліквідності активів банку можуть здійснюватися шляхом:

диверсифікації активів і зобов'язань за строками;

обміну низьколіквідних активів, які не належать до негативно класифікованих, на ліквідні активи;

розміщення коштів у безризикові активи (державні цінні папери або депозитні сертифікати Національного банку);

інше.

Підвищення дохідності активів може здійснюватися шляхом обміну низькодохідних активів банку на більш дохідні активи, але з меншою ліквідністю або з довшим строком виконання зобов'язань тощо.

10.15. Реструктуризація зобов'язань банку може здійснюватися шляхом:

відстрочення/розстрочення кредиторської заборгованості та/або перегляду строків сплати відсотків/комісій;

переоформлення кредиторської заборгованості в боргові цінні папери (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо);

переведення зобов'язань до інвестора, виконавця Програми, у тому числі з відстроченням/розстроченням боргів;

переоформлення боргу банку перед кредиторами за вкладом/депозитом на участь у статутному капіталі банку шляхом продажу акцій (часток, паїв), викуплених банком або додатково випущених у зв'язку із збільшенням статутного капіталу;

переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом/депозитом у субординований борг;

прощення кредитором боргу (його частини) банку.

У Програмі вказується черговість та кінцеві строки виплати зобов'язань банку, у тому числі реструктуризованих.

10.16. Заходи фінансового оздоровлення банку можуть передбачати також таке:

надання банком - виконавцем Програми кредиту (зокрема, на умовах субординованого боргу) банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення;

надання інвестором, банком - виконавцем Програми банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, гарантій, порук, майнових поручительств для отримання кредитів в інших банках;

розміщення інвесторами, виконавцями Програми депозитів (вкладів) у банку на пільгових для нього умовах;

відмову від виплати дивідендів та спрямування відповідних коштів на збільшення статутного капіталу;

визначення джерел погашення боргу перед кредиторами;

залучення до роботи в банку осіб, запропонованих інвесторами;

реструктуризацію структурних підрозділів банку;

скорочення чисельності працівників банку;

призначення нових керівників банку.

10.17. Особа (інвестор, учасник, кредитор), яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити до розмірів, передбачених статтею 34 Закону про банки, зобов'язана отримати відповідний дозвіл у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку.

Документи, необхідні для отримання відповідного дозволу, подаються Національному банку одразу після прийняття тимчасовим адміністратором рішення про визнання особи інвестором.

10.18. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний забезпечити складання Програми відповідно до вимог цієї глави.

На розгляд Національного банку разом з Програмою тимчасовий адміністратор подає:

бізнес-план банку-інвестора;

бізнес-план банку - виконавця Програми;

рішення виконавчого органу небанківської фінансової установи - виконавця Програми про участь у Програмі;

документи про небанківську фінансову установу - виконавця Програми, що надавалися тимчасовому адміністратору відповідно до пункту 10.7 цієї глави;

документи про інвесторів, що надавалися тимчасовому адміністратору відповідно до пункту 10.5 цієї глави;

договори (проекти договорів), потрібні для реалізації Програми;

документи для отримання дозволу Національного банку на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (у разі переоформлення заборгованості банку перед кредиторами як субординований борг);

довідку-характеристику щодо активів банку, які відповідно до Програми передбачається продати, обміняти з урахуванням їх класифікації, а також щодо активів, які банк має отримати в результаті обміну, складену тимчасовим адміністратором;

висновки суб'єктів оціночної діяльності стосовно оцінки окремих активів або відокремлених підрозділів банку (їх частин), щодо яких тимчасовий адміністратор прийняв рішення про незалежну оцінку;

обґрунтований висновок тимчасового адміністратора щодо отримання економічного ефекту від реалізації Програми.

10.19. Рішення про схвалення Програми приймається на підставі висновку підрозділу центрального апарату Національного банку, що здійснює функції банківського регулювання та нагляду, про можливість фінансового оздоровлення банку за Програмою та поданих тимчасовим адміністратором документів. Рішення приймається у строк не пізніше 15 робочих днів з дня подання тимчасовим адміністратором документів відповідно до пункту 10.18 цієї глави.

Протягом строку дії виконання Програми до неї можуть бути внесені зміни за погодженням з Національним банком.

Якщо Програма передбачає продаж банку, то схвалення Програми Національним банком означає також згоду на продаж.

10.20. Після схвалення Програми Національним банком тимчасовий адміністратор видає наказ про збільшення статутного капіталу банку, організовує додаткову емісію акцій банку та їх розміщення серед інвесторів відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Договір щодо придбання інвестором акцій (часток, паїв) банку має включати умову про виконання відповідних заходів Програми та відповідальність за невиконання покладених на нього зобов'язань.

10.21. Після завершення продажу банку, здійснення заходів Програми щодо зміни керівників банку та укладання договорів, що забезпечують реструктуризацію активів та зобов'язань банку, Національний банк може прийняти рішення про припинення тимчасової адміністрації.

(глава 10 розділу V у редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.04.2008 р. N 99)

Глава 11. Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації за рішенням Національного банку або тимчасового адміністратора

11.1. Національний банк має право прийняти рішення про реорганізацію банку в разі неможливості відновлення його належного фінансового стану.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

11.2. Рішення про реорганізацію банку приймає Правління Національного банку.

Постанова Правління Національного банку про реорганізацію банку має містити таке:

рішення про призначення тимчасової адміністрації в банку (якщо вона не була призначена);

рішення про реорганізацію банку та спосіб її проведення;

доручення тимчасовому адміністратору:

розробити програму фінансового оздоровлення банку (унести необхідні зміни до програми фінансового оздоровлення) щодо вжиття заходів з реорганізації банку;

підготувати та подати на затвердження Комісії Національного банку план реорганізації банку.

11.3. Банк може бути реорганізований за рішенням тимчасового адміністратора, погодженим Комісією Національного банку.

Реорганізація банку, у якому призначена тимчасова адміністрація, здійснюється одночасно з виконанням заходів фінансового оздоровлення банку.

11.4. Пропозиції щодо реорганізації банку подаються тимчасовим адміністратором Національному банку в складі попереднього письмового звіту або в подальшому за потреби.

Тимчасовий адміністратор розробляє спільно з іншим банком (у разі наміру злиття або приєднання) та інвесторами (за їх наявності) умови реорганізації, проект угоди про злиття або приєднання банків, проект плану реорганізації, обґрунтування, розрахунки та прогнозний баланс банку-правонаступника, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банків - учасників реорганізації.

11.5. Банком-правонаступником може бути фінансово стабільний банк або банк, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію.

11.6. Тимчасовий адміністратор затверджує план реорганізації, умови конвертації акцій банку, який припиняється та для управління яким призначено тимчасового адміністратора, в акції банку-правонаступника. Угода про злиття або приєднання банку затверджується тимчасовим адміністратором, а також загальними зборами учасників банку-правонаступника (якщо банком-правонаступником є фінансово стабільний банк).

11.7. План реорганізації банку затверджується (відхиляється) Комісією Національного банку на підставі позитивного (негативного) обґрунтованого висновку уповноваженого структурного підрозділу.

11.8. Реорганізація банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань реорганізації банків за рішенням власників, з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

11.9. Планом реорганізації банку може не передбачатися проведення інвентаризації активів, пасивів та оцінки резервів, уключаючи обліковане на позабалансових рахунках банку, якщо тимчасовий адміністратор її вже проводив.

11.10. Передавальний акт (у разі реорганізації банку шляхом злиття або приєднання) або розподільчий баланс (у разі реорганізації банку шляхом поділу або виділення) затверджується тимчасовим адміністратором та загальними зборами учасників банку-правонаступника (якщо банком-правонаступником є фінансово стабільний банк).

11.11. Національний банк має право вимагати від банку-правонаступника та тимчасового адміністратора банку надання інформації про стан здійснення реорганізації банку.

11.12. Тимчасовий адміністратор, призначений для проведення реорганізації банку, виконує, зокрема, такі функції:

а) здійснює управління банком до проведення державної реєстрації припинення банку, що реорганізувався, та прийняття Національним банком рішення про припинення тимчасової адміністрації банку;

б) бере участь у діяльності комісії з проведення реорганізації банку;

в) розглядає та затверджує матеріали інвентаризації активів, пасивів та оцінки резервів, уключаючи обліковане на позабалансових рахунках. За результатами інвентаризації забезпечує врегулювання виявлених розбіжностей та списання безнадійної заборгованості за активними операціями банку;

г) бере участь у загальних зборах учасників банку-правонаступника.

11.13. Тимчасовий адміністратор після затвердження Національним банком плану реорганізації банку протягом 10 робочих днів має повідомити Національний банк про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення банку шляхом реорганізації і подає копію повідомлення, яке складене відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

11.14. Особи, які внаслідок реорганізації мають стати власниками істотної участі в банку-правонаступнику і не були власниками істотної участі в банку, що реорганізовується, а також особи, які збільшують її внаслідок реорганізації до 10, 25, 50 чи 75 відсотків статутного капіталу банку, зобов'язані до часу затвердження передавального акта/розподільчого балансу отримати письмовий дозвіл Національного банку на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку.

(глава 11 розділу V у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)
Глава 12. Порядок припинення діяльності тимчасового адміністратора

12.1. Тимчасовий адміністратор припиняє свою діяльність відповідно до статті 86 Закону про банки.

Тимчасовий адміністратор може бути звільнений від виконання обов'язків з попередженням, припиненням чинності або анулюванням сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків за невиконання або неналежне виконання ним своїх повноважень, а також за заявою.

Усунення тимчасового адміністратора від виконання обов'язків є підставою для розірвання договору про здійснення тимчасової адміністрації.

12.2. Тимчасовий адміністратор у разі звільнення з посади зобов'язаний забезпечити передавання майна та документів банку уповноваженим посадовим особам банку.

12.3. Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимчасової адміністрації від виконання своїх обов'язків, у разі продовження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов'язки, якщо не прийнято рішення про їх звільнення з посади.

(розділ V доповнено главою 12 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)


Розділ VI. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку
Глава 1. Підстави для відкликання банківської ліцензії та ініціювання Національним банком процедури ліквідації банку

1.1. Національний банк має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку:

у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених статтею 20 Закону про банки. Національний банк відкликає банківську ліцензію відповідно до пункту 3 статті 20 Закону про банки у разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його значення до рівня нижче ніж 3 відсотки;

у випадку, визначеному частиною другою статті 73 Закону про банки (уключаючи втрату банком бази даних, яка містить інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливість відновлення цієї інформації);

у випадку, визначеному частиною четвертою статті 84 Закону про банки.

1.2. Банк може бути ліквідований:

за рішенням власників банку;

за рішенням Національного банку (у тому числі за заявою кредиторів, пропозицією тимчасового адміністратора банку або відповідного структурного підрозділу Національного банку).

1.3. Філія іноземного банку може бути ліквідована в порядку, передбаченому законодавством України, у випадку:

прийняття такого рішення іноземним банком;

за заявою кредиторів, якщо іноземний банк, який відкрив цю філію, не виконав грошових зобов'язань перед кредиторами;

відкликання в іноземного банку банківської ліцензії та його ліквідації (банкрутства).

1.4. Національний банк ініціює процедуру ліквідації банку на підставі та в порядку, передбаченому Законом про банки, з урахуванням обґрунтованого висновку відповідного структурного підрозділу Національного банку щодо доцільності відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Такий висновок Національного банку має складатися передусім з урахуванням показників, які характеризують:

дотримання економічних нормативів та резервування коштів;

обсяг негативно класифікованих активів;

наявність збитків;

обсяги не сплачених в строк з вини банку законних вимог кредиторів.
Глава 2. Особливості відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку за заявою кредиторів банку про ліквідацію

2.1. Якщо банк (крім філії іноземного банку) своєчасно і в повній сумі не виконав грошових зобов'язань перед кредитором, то кредитор має право надіслати до Національного банку або його територіального управління за місцезнаходженням банку заяву про ліквідацію банку разом з документами, що підтверджують наявність невиконаних грошових зобов'язань банку перед ним.

У разі невиконання філією іноземного банку своїх зобов'язань перед кредитором останній має право в такому самому порядку надіслати до Національного банку або його територіального управління заяву про невиконання філією іноземного банку своїх зобов'язань перед ним.

2.2. Відповідний структурний підрозділ Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду (далі в цій главі - відповідний структурний підрозділ Національного банку), розглядає подані кредитором документи, у разі потреби здійснює їх перевірку на місці в банку (у тому числі філії іноземного банку), готує відповідний висновок про потребу відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора або про те, що немає підстав для задоволення заяви кредиторів. Потреба в перевірці на місці виникає, якщо кредитор не надав письмового повідомлення з позначкою банку про невиконання його розрахункового документа і за результатами статистичної звітності банку-боржника не відображається інформація про наявність не сплачених у строк розрахункових документів.

Відповідний структурний підрозділ Національного банку готує висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви кредиторів, який схвалюється Комісією Національного банку. За результатами розгляду відповідь кредитору про незадоволення його заяви має бути направлена протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви.

Якщо територіальне управління Національного банку дійшло висновку, що є підстави для відкликання банківської ліцензії (висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його філії перед кредитором), то цей висновок разом із заявою кредиторів має бути надісланий до підрозділу центрального апарату Національного банку, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду, протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви кредиторів.

Відповідний структурний підрозділ Національного банку, а в разі потреби - інші департаменти центрального апарату розглядають висновок територіального управління Національного банку разом із заявою кредиторів та іншими документами і протягом 10 календарних днів з дня отримання надають їх Комісії Національного банку.

Комісія Національного банку за результатами розгляду заяви кредиторів та доданих документів, які надсилалися до Національного банку або його територіального управління, має право прийняти рішення щодо схвалення висновку про:

потребу відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку (крім філії іноземного банку);

висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його філії, яка розміщується на території України, перед кредитором або ініціювання процедури ліквідації цієї філії;

відсутність підстав для задоволення заяви кредиторів.

Національний банк повідомляє кожного заявника про прийняте рішення щодо незадоволення заяви кредиторів протягом п'яти робочих днів після його прийняття або в цей самий строк надсилає повідомлення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку для надання відповіді заявникові.

У разі підтвердження неплатоспроможності банку (крім філії іноземного банку) Національний банк ініціює ліквідацію банку в порядку, установленому цим Положенням.

Національний банк після прийняття Комісією Національного банку відповідного рішення звертається до іноземного банку з вимогою виконати грошові зобов'язання філії іноземного банку перед кредитором протягом визначеного строку. Національний банк визначає строк окремо за кожним зобов'язанням. У разі невиконання банком зобов'язань перед кредитором у встановлений строк Національний банк приймає рішення про ініціювання процедури ліквідації філії іноземного банку.
Глава 3. Призначення ліквідатора

3.1. Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку приймає Правління Національного банку.

3.2. Правління Національного банку приймає постанову про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку, якою:

призначається ліквідатор;

призначається керівник ліквідаційної процедури, якщо ліквідатором є юридична особа (далі - ліквідатор);

припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком;

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення проведення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення;

надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді;

надається доручення уповноваженому структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює контроль за діяльністю ліквідатора (далі в цьому розділі - уповноважений структурний підрозділ), повідомити банки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, органи банківського нагляду держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками, про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора;

надається доручення ліквідатору щодо вжиття заходів за невиконаними зобов'язаннями банку перед Національним банком і державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги;

зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

3.3. Національний банк призначає ліквідатора філії іноземного банку в порядку, встановленому цією главою.

3.4. Процедура ліквідації банку (філії іноземного банку) має бути завершена в строк, визначений статтею 88 Закону про банки.

Правління Національного банку має право прийняти рішення про продовження процедури ліквідації банку, якщо:

а) наслідком завершення ліквідації банку будуть значні втрати для вкладників та інших кредиторів банку;

б) спроби ліквідатора банку продати активи виявилися невдалими і немає юридичної особи, що відповідає вимогам глави 12 цього розділу, якій за договором ці активи можуть бути передані в управління.
Глава 4. Вимоги Національного банку до ліквідатора

4.1. Ліквідатором може бути призначено особу, яка відповідає вимогам, установленим статтею 90 Закону про банки.

4.2. Ліквідатором може бути фізична особа, яка:

має досвід роботи не менше трьох років в аудиторській, юридичній або банківській сферах діяльності;

була тимчасовим адміністратором цього банку.

4.3. Ліквідатором не може бути фізична особа, яка:

була звільнена за вимогою Національного банку;

у минулому була керівником суб'єкта господарювання, під час роботи якого суб'єкт господарювання відповідно до законодавства України визнаний банкрутом, або керівником банку, під час роботи якого Національний банк прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію.

4.4. Національний банк перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатися в тому, що немає конфлікту інтересів, і в його здатності діяти неупереджено згідно з порядком, визначеним главою 3 розділу V цього Положення.

4.5. Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації спеціалістів на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі осіб, які працювали в банку.
Глава 5. Укладення договору з ліквідатором та винагорода за його роботу

5.1. Між Національним банком та ліквідатором (незалежним експертом або юридичною особою) у день призначення укладається договір про ліквідацію банку (додаток 4 до цього Положення). У договорі визначаються умови щодо прав та обов'язків сторін, оплати праці та додаткової винагороди ліквідатора, страхування фінансової відповідальності, страхування життя та здоров'я ліквідатора згідно із законодавством України та інші умови, що потрібні для забезпечення ліквідації банку.

У договорі з юридичною особою визначається керівник ліквідаційної процедури та - на вимогу Національного банку - інші фізичні особи, які залучаються ліквідатором до участі в ліквідаційній процедурі.

5.2. Рішення про розмір та умови оплати праці ліквідатора приймає Комісія Національного банку.

5.3. Оплата праці ліквідатора і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок коштів банку і може визначатися в договорі про ліквідацію банку за однією з таких форм:

у визначеній сумі за місяць;

у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів;

основна оплата праці у визначеній сумі та додаткова винагорода у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів.

У договорі про ліквідацію можуть також передбачатися умови про зменшення розміру оплати праці (додаткової винагороди) ліквідатору за порушення/невиконання ним вимог Закону про банки, нормативно-правових актів Національного банку або договору про ліквідацію банку.

5.4. Розмір оплати праці ліквідатора у визначеній сумі встановлюється згідно з вимогами статті 97 Закону про банки з урахуванням фінансового стану банку, обсягів активів та вимог кредиторів банку.

5.5. Обов'язковою складовою договору є умова про відповідальність ліквідатора за недотримання вимог законодавства України під час задоволення вимог кредиторів банку.

5.6. Договір про ліквідацію банку від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку згідно з розподілом функціональних обов'язків.

5.7. Договір набирає чинності з дати призначення ліквідатора, визначеної відповідною постановою Правління Національного банку.

У разі дострокового припинення повноважень ліквідатора банку на підставі рішення Правління Національного банку у випадках, передбачених цим Положенням та договором про ліквідацію банку, зазначений договір втрачає чинність із дати прийняття такого рішення.

5.8. Призначення залучених до ліквідації банку спеціалістів, у тому числі тих, які є службовцями Національного банку, та винагороди за їх працю здійснюється в порядку, установленому цим Положенням.

5.9. Національний банк має право на період тимчасової відсутності ліквідатора рішенням Комісії Національного банку уповноважити на виконання його функцій іншу особу.
Глава 6. Організація роботи ліквідатора

6.1. Ліквідатор з дня його призначення вживає таких заходів:

оприлюднює інформацію про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку відповідно до статті 89 Закону про банки. Повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури може бути опубліковане також в одній із місцевих газет за місцезнаходженням банку і повинно розміщуватися в кожному відокремленому структурному підрозділі банку. Зазначене повідомлення також має містити інформацію про адресу, за якою працює ліквідатор, та строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку;

повертає уповноваженому структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює реєстрацію та ліцензування банків, банківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійснення операцій протягом трьох робочих днів;

блокує всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів в іноземній валюті;

письмово повідомляє всі банки-кореспонденти (резидентів і нерезидентів) про відкликання в банку банківської ліцензії та призначення ліквідатора;

здійснює перерахування коштів банку з його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора, закриває прямі кореспондентські рахунки та повертає Національному банку оригінали реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою формою;

повідомляє Національний банк про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення щодо припинення банку шляхом ліквідації.

6.2. Ліквідатор відповідно до постанови Правління Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії подає до Національного банку нотаріально засвідчену картку зі зразками підписів ліквідатора та головного бухгалтера банку (або особи, яка виконує його обов'язки) і відбитка печатки цього банку для відкриття накопичувального рахунку банку.

З метою забезпечення ліквідаційної процедури ліквідатор відкриває накопичувальний рахунок банку в територіальному управлінні Національного банку або відповідно до рішення Національного банку в Операційному управлінні Національного банку.

Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його з учасників СЕП у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті, а також повертаються кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні Національного банку за договором з банком).

На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти банку і надходження на його адресу. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат ліквідатора. Накопичувальний рахунок відкривається як у національній, так і в іноземній валюті, якщо банк здійснював операції з іноземною валютою.

Накопичувальний рахунок банку в іноземній валюті використовується виключно для здійснення таких операцій:

а) для зарахування:

залишків коштів з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів (резидентів і нерезидентів);

коштів, що надходять від дебіторів та інших позичальників (резидентів і нерезидентів) за раніше укладеними договорами під час здійснення ліквідаційної процедури, уключаючи повернення заборгованості за наданими кредитами та процентами, а також неустойки (пені, штрафів), комісійних, повернення авансових платежів тощо;

коштів, придбаних на міжбанківському валютному ринку;

б) для списання коштів з метою:

продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням їх на накопичувальний рахунок у національній валюті України;

задоволення вимог кредиторів-нерезидентів;

сплати державного мита в іноземній валюті.

У разі наявності в касі банку готівкової іноземної валюти на початку ліквідаційної процедури або надходжень готівкової іноземної валюти внаслідок погашення заборгованості боржниками банку ліквідатор має право укласти договір з банком, який має відповідну ліцензію Національного банку, про купівлю-продаж готівкової іноземної валюти з метою зарахування коштів у національній валюті на накопичувальний рахунок.

6.3. Ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора (далі - кошторис).

6.4. Ліквідатор зобов'язаний:

уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку, визначені частиною другою статті 96 Закону про банки, у тому числі на оплату праці ліквідатора банку та осіб, залучених до ліквідаційної процедури, та додаткової винагороди в разі її призначення, згідно з договорами;

складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Національного банку. На початку ліквідації банку кошторис уключає період із дня, у який ліквідатор приступив до виконання обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається не пізніше 15 днів після призначення ліквідатора. Не використана у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал.

6.5. Ліквідатор відповідає за правильність складання і виконання кошторису.

6.6. Ліквідатор має право здійснювати з накопичувального рахунку витрати, пов'язані з розміщенням оголошення в засобах масової інформації про відкриття ліквідаційної процедури банку та нотаріальним засвідченням картки зі зразками підписів, до складання кошторису та затвердження його Національним банком.

6.7. Кошторис та зміни до нього затверджуються Комісією Національного банку за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу.

6.8. Ліквідатор має право запропонувати внесення змін до кошторису не пізніше ніж за два тижні до закінчення поточного кварталу. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора.

6.9. Уповноважений структурний підрозділ (за потреби) має право вимагати від ліквідатора подання копій договорів, додаткових пояснень і обґрунтувань щодо складання, внесення змін та виконання кошторису.

6.10. Ліквідатор зобов'язаний використовувати кошти ліквідаційної маси за цільовим призначенням згідно із затвердженим кошторисом.

6.11. Оплата праці ліквідатора у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку здійснюється на підставі його письмового звернення та наданої ним інформації про надходження на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів банку (залежно від умов договору). Інформація ліквідатора має містити розрахунок суми оплати його праці у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів за звітний період.

Документи для прийняття рішення про погодження розміру оплати праці ліквідатора у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку подаються до уповноваженого структурного підрозділу після подання щомісячної звітності та інформації про проведену роботу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та договору про ліквідацію банку.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження розміру оплати праці ліквідатора на підставі позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу не пізніше п'яти робочих днів після надходження від ліквідатора відповідних документів.

Ліквідатор має право перерахувати кошти на визначений ним рахунок (після отримання рішення про погодження розміру оплати його праці) або отримати їх готівкою.

6.12. Погодження розміру та порядок виплати додаткової винагороди ліквідатору здійснюються в порядку, установленому пунктом 6.11 цієї глави.
Глава 7. Права та обов'язки ліквідатора

7.1. У своїй діяльності ліквідатор керується Законом про банки, постановою Правління Національного банку про ліквідацію банку, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами та договором про ліквідацію банку. Під час ліквідації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни їх місцезнаходження.

7.2. Ліквідатор з дня свого призначення виконує обов'язки та користується правами, передбаченими статтею 92 Закону про банки, цим Положенням та договором про ліквідацію банку.

7.3. З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.

Ліквідатор зобов'язаний:

повідомити правоохоронні органи про вчинення власниками та посадовими особами банку дій, передбачених частиною п'ятою статті 58 Закону про банки;

повідомити компетентний орган, який наклав арешт або інші обмеження щодо майна (активів) банку, а також відповідні органи державної влади, які забезпечують ведення реєстрів про обтяження майна, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації;

надавати на запит Державного комітету фінансового моніторингу України додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу;

скласти початковий баланс ліквідатора з урахуванням результатів інвентаризації активів;

надати Національному банку відповідні дані до єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників);

закрити своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів, та повідомити про це податкові органи згідно із законодавством України;

протягом 20 робочих днів із дня свого призначення укласти від імені банку договір зі страховиками про страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора за рахунок коштів банку;

скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів;

скласти ліквідаційний баланс і остаточний звіт ліквідатора після вжиття заходів щодо задоволення вимог кредиторів;

вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.

Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю іншому управителю відповідно до вимог законодавства України.

Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передавання цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку і не вилучені власниками, відповідно до статті 93 Закону про банки. Ліквідатор передає такі цінності територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та його філій (Операційному управлінню Національного банку або Державній скарбниці України залежно від виду та обсягу цінностей).

Для забезпечення передавання цінностей ліквідатор надає:

заяву про передавання цінностей;

акт про приймання-передавання цінностей;

договори про відповідальне зберігання банком цінностей;

акти про відкриття ліквідатором індивідуальних сейфів, у яких зберігалися ці цінності;

документи, які підтверджують виконані ним процедури щодо повідомлення власників цінностей.

Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо знищення інформації на накопичувальних та жорстких магнітних дисках, комп'ютерної техніки, що використовувалася банком, перед реалізацією, передачею або утилізацією цієї техніки. За необхідності, з метою запобігання відновленню інформації ліквідатор забезпечує здійснення форматування жорсткого диска (вінчестера) або знищення інформації за допомогою спеціального програмного забезпечення.

7.4. Ліквідатор має право:

здійснювати операції з готівкою з метою забезпечення ліквідаційної процедури (отримання коштів у рахунок погашення заборгованості боржниками банку, приймання оплати за продане майно, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, оплата праці залучених ліквідатором осіб, витрати на відрядження тощо);

призначати представників ліквідатора у відокремлених структурних підрозділах банку;

розривати договори про надання банку послуг, у тому числі договори про оренду (найм) рухомого і нерухомого майна, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням;

вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.

У разі ухиляння керівників банку від передавання майна (активів) банку ліквідатор приймає майно (активи) банку в односторонньому порядку із залученням створеної ним комісії та оформленням акта про приймання майна (активів) або звертається по допомогу до правоохоронних органів.

Ліквідатор банку виконує організаційно-розпорядчі функції та приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

7.5. Ліквідатор не має права:

використовувати або дозволяти використовувати активи банку у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю або конфіденційну інформацію, особам, які не є суб'єктами її отримання відповідно до статті 62 Закону про банки, та з порушенням установленого порядку.
Глава 8. Інвентаризація та оцінка активів банку, складання початкового балансу

8.1. Ліквідатор здійснює інвентаризацію активів банку відповідно до вимог законодавства України та глави 5 розділу V цього Положення. У разі відсутності документів, які необхідні для проведення інвентаризації, уживаються заходи щодо їх відновлення.

Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

8.2. Ліквідатор уживає заходів за результатами інвентаризації активів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку в банках. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) основних засобів, запасів матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами, та необоротних активів списується до складання початкового балансу відповідно до законодавства України. Ліквідатор зобов'язаний провести службове розслідування з метою встановлення осіб, які мають відшкодовувати нестачі і втрати матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації активів, та за наявності підстав має право звернутися до правоохоронних органів.

Ліквідатор за результатами інвентаризації вирішує питання щодо списання основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами. Списання цих активів ліквідатор здійснює відповідно до законодавства України та з урахуванням вимоги щодо максимального накопичення ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.

8.3. Заборгованість за активними операціями банку, що визнана ліквідатором під час складання початкового балансу безнадійною відповідно до законодавства України, списується за рахунок сформованих банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями. Безнадійна заборгованість за активними операціями банку, під яку резерв не сформовано, списується з визнанням збитків.

У такому самому порядку ліквідатор списує безнадійну заборгованість, яку визнає такою протягом ліквідаційної процедури.

8.4. Ліквідатор уживає заходів щодо оцінки активів банку, які підлягають відчуженню, відповідно до законодавства України про оцінку майна (активів).

Ліквідатор залучає до оцінки активів банку незалежного оцінювача, визначеного ним за результатами проведеного конкурсу відповідно до глави 8 розділу V цього Положення. Ліквідатор зобов'язаний переконатися, що немає конфлікту інтересів із цією особою, і в її здатності діяти неупереджено.

8.5. Основні засоби та нематеріальні активи, а також інші матеріальні цінності, що оцінені з метою їх продажу, не підлягають подальшому використанню в ліквідаційній процедурі банку.

8.6. Ліквідатор приймає звіт про оцінку майна (активів) від суб'єктів оціночної діяльності за актом про виконану роботу.

Ліквідатор за потреби відповідно до законодавства України може прийняти рішення про рецензування звіту про оцінку майна (активів), або про проведення повторної оцінки майна (активів), або про доопрацювання (актуалізацію) звіту й висновку про вартість оцінюваного майна (активів) на нову дату. Ліквідатор обов'язково має забезпечити рецензування звіту про оцінку нерухомості та транспортних засобів.

8.7. Ліквідатор складає початковий баланс на основі балансу банку на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів. Активи банку включаються до початкового балансу з урахуванням результатів проведеної інвентаризації.

Під час складання початкового балансу основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за балансовою вартістю.

Якщо банк здійснював операції з іноземною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті (у розрізі кодів валют) та в гривневому еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату прийняття рішення про ліквідацію.

8.8. Ліквідатор вживає заходів для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких настав або настане в поточному місяці, шляхом отримання в письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.

8.9. Ліквідатор зобов'язаний подати початковий баланс на погодження Національному банку у строк не пізніше 15 календарних днів після настання дати, на яку він складений.

До початкового балансу ліквідатор додає:

акт про приймання майна (активів) і документів банку від керівників (або тимчасового адміністратора, якщо відкликанню банківської ліцензії передувала процедура тимчасової адміністрації);

копії наказу про призначення інвентаризаційної комісії та протоколів засідань інвентаризаційної комісії, затверджених ліквідатором;

перелік активів банку, визначений за результатами інвентаризації, підписаний ліквідатором, на паперових носіях та в електронному вигляді, а також копії інвентаризаційних описів майна.

Початковий баланс, перелік активів банку та копії інвентаризаційних описів майна засвідчуються підписами ліквідатора та головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження початкового балансу за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу.
Глава 9. Складання переліку вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу

9.1. Ліквідатор протягом п'яти робочих днів із дня розміщення інформації про початок ліквідаційної процедури в засобах масової інформації має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку. Одночасно ліквідатор повідомляє про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити про свої вимоги до банку, а також зазначає адресу для їх надсилання.

9.2. Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним вимог (далі - реєстр вимог) на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію (додаток 8 до цього Положення). Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію. Вимоги кредиторів зі сплати процентів за кредитами, депозитами, штрафів, пені, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.

Реєстр вимог подається до Національного банку прошнурованим та засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

9.3. Ліквідатор для затвердження Національним банком реєстру вимог кредиторів має подавати:

копію оголошення про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання;

проміжний ліквідаційний баланс банку;

розшифровки проміжного ліквідаційного балансу банку за окремими статтями (надається на окремий запит Національного банку).

9.4. Ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі:

рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку;

документів про спадкоємство за вимогами кредиторів, які визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів;

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, які включено до реєстру вимог;

відмови кредитора від вимог;

виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи або фізичної особи - підприємця;

клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів.

Національний банк за потреби має право вимагати від ліквідатора додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

9.5. Ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс на основі балансу банку не пізніше ніж через три місяці з дня настання недоступності вкладів. Проміжний ліквідаційний баланс банку складається за формою оборотно-сальдового балансу на відповідну дату із зазначенням періоду, за який складено баланс.

Вхідні залишки проміжного ліквідаційного балансу складаються із даних банку на день відкликання банківської ліцензії. Вихідні залишки містять відомості про статутний капітал, фонди, склад майна (активів), зобов'язання та фінансовий результат банку на день затвердження реєстру вимог. У проміжному ліквідаційному балансі відображаються усі зміни за активами та пасивами банку, які сталися за звітний період.

До проміжного ліквідаційного балансу банку включаються пасиви банку з урахуванням результатів проведеної інвентаризації.

У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

9.6. Ліквідатор зобов'язаний подати проміжний ліквідаційний баланс на погодження Національному банку у строк не пізніше 10 робочих днів після настання дати, на яку він складений.

Проміжний ліквідаційний баланс та додатки до нього засвідчуються підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Проміжний баланс та додатки до нього подаються до Національного банку прошнурованими разом з описом документів і супровідним листом.

9.7. Комісія Національного банку приймає рішення за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про:

погодження проміжного балансу банку;

затвердження реєстру вимог;

затвердження змін до реєстру вимог.

По одному примірнику затвердженого реєстру вимог, змін до реєстру вимог та погодженого проміжного ліквідаційного балансу повертається ліквідатору. Уповноважений структурний підрозділ робить відмітку (підпис уповноваженого працівника) на кожному аркуші реєстру або змін до нього.

9.8. Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані проміжного ліквідаційного балансу. Ліквідатор надає додаткові документи у строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.
Глава 10. Погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку, його складу, умов та строків придбання

10.1. Ліквідатор визначає перелік активів банку, які підлягають продажу, та здійснює продаж як індивідуально визначеного ним активу, так і портфеля активів, формування якого може здійснюватися за різними критеріями.

Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.

Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має право продати окреме майно (активи) банку за ринковою вартістю до завершення інвентаризації активів, складання початкового балансу в разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

10.2. Ліквідатор здійснює продаж активів банку, у тому числі кредитної заборгованості, такими способами:

проведення аукціону або конкурсу;

проведення біржових торгів через товарну біржу;

продаж через професійного учасника фондового ринку;

продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор виставляє для продажу активи банку за ринковою вартістю, визначеною незалежним оцінювачем.

10.3. Ліквідатор організовує проведення аукціону або конкурсу з продажу активів банку з урахуванням норм Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цього Положення.

На аукціоні можуть продаватися:

основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

відокремлений структурний підрозділ банку як частина цілісного майнового комплексу;

необоротні активи банку;

кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банку.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства України або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.

За конкурсом продаються активи із певними умовами (кредитна та пов'язана з нею вексельна заборгованість, кредитна заборгованість та забезпечення за нею тощо), які не були продані на аукціоні, або активи, продаж яких на аукціоні є економічно недоцільним (висока вартість послуг організатора аукціону, оформлення документів для організації аукціону потребує додаткового часу та коштів тощо).

Продаж активів банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір.

До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.

10.4. Ліквідатор може здійснювати продаж на біржових торгах через товарну біржу окремих видів активів: основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або вартість є достатніми для продажу на товарній біржі, та активів, які не були продані на аукціоні.

Ліквідатор здійснює продаж активів банку на товарній біржі згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає відповідний договір.

10.5. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з укладеним між ліквідатором та торговцем цінними паперами договором.

10.6. Ліквідатор може здійснювати продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі (далі - безпосередній продаж) таких активів:

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону, конкурсу або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих на аукціоні (за конкурсом). У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні, конкурсі;

не проданих на біржових торгах через товарну біржу;

стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону, конкурсу є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, конкурсі покупцеві, який подав пропозицію про участь у аукціоні, конкурсі;

житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за ринковою вартістю має надаватися цим громадянам;

акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про придбання одного і того самого активу його продаж здійснюється без додаткового погодження з Національним банком за конкурсом.

10.7. Ліквідатор подає Національному банку для погодження порядку продажу активів банку такі документи:

висновок ліквідатора про порядок продажу активів, їх склад, умови, вартість та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що пропонуються на продаж, спосіб продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, професійного учасника фондового ринку, підприємство роздрібної торгівлі для продажу активів відповідно до обраного способу продажу;

інформацію про актив, яка має містити його назву, стислу характеристику, балансову, ринкову та/або ліквідаційну вартість;

висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна (активу). У разі оцінки активу за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає разом з висновком суб'єкта оціночної діяльності про вартість активу відповідне обґрунтування доцільності проведення його оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю. Обґрунтування продажу за ліквідаційною вартістю основних засобів подається за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

10.8. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження продажу активу банку не пізніше 20 робочих днів з дати подання ліквідатором відповідного пакета документів та за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження продажу активу банку за ліквідаційною вартістю, якщо такі активи пропонувалися до продажу на аукціоні, конкурсі і не були продані в установленому порядку за ринковою вартістю.

Національний банк має право вимагати від ліквідатора іншу інформацію або документи, що стосуються продажу активу банку.

10.9. Правління Національного банку має право установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок відчуження активів банку.

10.10. Ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж активів банку до відома покупців після погодження Національним банком порядку продажу активів банку. Окрім друкованих засобів масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких розміщуються публікації про продаж подібних активів, можуть використовуватися інші заходи, що сприяють залученню більшої кількості покупців.

Ліквідатор розміщує оголошення про проведення аукціону, конкурсу принаймні в одній загальнодержавній та одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібних активів, не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати проведення аукціону, конкурсу.

Ліквідатор у разі наявності в банку активу, щодо обігу якого встановлено обмеження, розміщує оголошення про проведення закритих торгів відповідно до законодавства України в порядку, визначеному Комісією Національного банку.

Оголошення про продаж активу банку має містити:

назву, опис та іншу потрібну інформацію про актив;

початкову ціну продажу, умови продажу активу;

місце та час проведення аукціону, конкурсу;

кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні, конкурсі;

час та місце особистого ознайомлення з активом;

місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону, конкурсу.

Ліквідатор забезпечує можливість ознайомлення з активом банку всім особам, які подали заяву про участь в аукціоні, конкурсі.

Ліквідатор має право під час проведення аукціону, конкурсу здійснювати продаж активу за ціною, зниженою на 10 відсотків від його початкової (ринкової) вартості.

Ліквідатор має право прийняти рішення про повторний продаж активу на аукціоні (за конкурсом), якщо актив не було продано на попередніх торгах, зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.

10.11. Ліквідатор оформляє продаж активу банку відповідним договором згідно з вимогами законодавства України.

Строк оплати придбаного покупцем активу визначається договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його укладення.

10.12. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу активу банку, визначається за погодженням сторін у договорі та оплачується відповідно до кошторису.
Глава 11. Задоволення вимог кредиторів

11.1. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з Комісією Національного банку.

У рішенні мають зазначатися:

назва черги кредиторів банку;

загальна сума виплат;

кількість кредиторів;

порядок та строк виконання розрахунків.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження задоволення вимог кредиторів банку на підставі позитивного рішення уповноваженого структурного підрозділу.

11.2. Ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів за умови накопичення ліквідаційної маси в розмірі, достатньому для задоволення вимог кредиторів однієї черги, та в порядку, установленому статтею 96 Закону про банки.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Залишок коштів на накопичувальному рахунку на момент прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів зменшується на суму щоквартальних виплат ліквідатора відповідно до затвердженого кошторису.

11.3. Ліквідатор після прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів розміщує оголошення в засобах масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних) та повідомляє особисто кредиторів про початок виплат коштів та пропонує надати інформацію про реквізити рахунків кредиторів у разі їх зміни.

11.4. Ліквідатор здійснює виплату кредиторам коштів самостійно з накопичувального рахунку або через банк-агент, визначений за результатами проведення конкурсу, згідно з договором.

11.5. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів лише в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточні рахунки кредиторів, відкриті в інших банках.

У разі виконання розрахунків з кредиторами - фізичними особами через банк-агент виплата коштів здійснюється згідно з договором, укладеним між ліквідатором і банком-агентом.

11.6. Ліквідатор філії іноземного банку після затвердження Національним банком реєстру вимог звертається до іноземного банку, який відкрив цю філію, з вимогою виконати його зобов'язання перед кредиторами філії протягом визначеного Національним банком строку.

Ліквідатор у разі виконання іноземним банком зобов'язань перед кредиторами філії передає майно (активи) філії, яке залишилося, уповноваженій банком особі.

11.7. Ліквідатор має право здійснювати передачу зобов'язань, які включені до реєстру вимог кредиторів, до іншого банку разом із передачею активів банку згідно з чергою у відповідній сумі згідно з договором за умови погодження такого рішення Комісією Національного банку в порядку, визначеному главою 9 розділу V цього Положення.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження передачі зобов'язань та активів банку на підставі позитивного рішення:

відповідного структурного підрозділу Національного банку;

заставодержателя в разі відчуження активів, що є предметом забезпечення, одночасно із зобов'язаннями банку.

11.8. Актив банку, який виставлявся на продаж і не був проданий у зв'язку з відсутністю пропозицій, може бути переданий кредитору для задоволення його вимог. Ліквідатор має право здійснювати передачу активу банку кредитору під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Передача активу банку кредитору має здійснюватися за умови, що ця особа відповідно до законодавства України може мати зазначений актив у власності.

Передача кредитору активу здійснюється за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє цей актив був виставлений для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на аукціоні, конкурсі чи на торгах через професійного учасника фондового ринку.

Взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах.

11.9. Ліквідатор не задовольняє вимоги кредиторів банку, якщо:

вимоги не надійшли протягом установленого строку;

не визнані ліквідатором вимоги не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;

не вистачає майна (активів) банку для задоволення вимог.
Глава 12. Завершення процедури ліквідації, складання ліквідаційного балансу та порядок припинення діяльності ліквідатора

12.1. Ліквідатор зобов'язаний подати Національному банку ліквідаційний баланс на звітну дату6 і остаточний звіт ліквідатора (далі - остаточний звіт) у зв'язку із завершенням розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації банку.

____________
6 Звітною датою є дата, яка настає за 20 робочих днів до закінчення строку ліквідації банку, установленого постановою Правління Національного банку, або дата, визначена ліквідатором у межах строку ліквідації банку.

12.2. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс у формі оборотно-сальдового балансу за період з дати складання початкового балансу до дати закінчення строку ліквідації банку. У ліквідаційному балансі мають зазначатися місцезнаходження банку, функціональна валюта звіту та одиниця її виміру тощо. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс після вжиття (відповідно до законодавства України) усіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.

Ліквідатор складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу, за період від дати складання проміжного ліквідаційного балансу до дати складання ліквідаційного балансу за наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Ліквідатор у ліквідаційному балансі відображає:

активи і власний капітал банку, за їх наявності, у грошовій одиниці;

активи, які залишилися непроданими, та зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, що передані в управління іншій юридичній особі за рішенням Національного банку;

невиконані зобов'язання банку перед Національним банком і державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги.

У разі ліквідації банку з ініціативи власників у ліквідаційному балансі додатково відображаються відомості про майно (активи) банку, що залишилося після завершення розрахунків з кредиторами.

Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується в порядку, встановленому законодавством України.

Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом у встановленому законодавством України порядку та заборгованість інших боржників, яка відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ліквідатор під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до безнадійної. Рішення про списання заборгованості таких боржників має прийматися з урахуванням оцінки вірогідності її повернення (періоду часу, протягом якого заборгованість відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", аналізу вжитих заходів щодо її стягнення тощо).

Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які відповідно до законодавства України не можуть бути визнані активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути списані з балансу.

Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.

12.3. Ліквідатор в остаточному звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення активів банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданих активів, або про те, що активи передані іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.

12.4. Для затвердження ліквідаційного балансу і остаточного звіту ліквідатор подає до Національного банку такі документи:

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

інформацію про кошти, що надійшли та використані ліквідатором;

акти про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів;

перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку (у разі передавання активів, які залишилися непроданими на час закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі);

акт про передавання активів банку іншій юридичній особі.

Разом з ліквідаційним балансом надаються розшифровки за балансовими та позабалансовими рахунками з поясненнями, якщо за результатами ліквідації банку є залишки за активами та/або пасивами.

Ліквідаційний баланс, відомість накопичених оборотів, перелік незадоволених вимог кредиторів засвідчуються підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку. Остаточний звіт засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та остаточний звіт надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованими разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

12.5. Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

12.6. Комісія Національного банку в строк до 20 робочих днів з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу.

Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає до Національного банку квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку.

12.7. Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та надає уповноваженому структурному підрозділу оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку.

12.8. Ліквідатор передає документи банку, які підлягають зберіганню, до архівних установ згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за 1646/10245. Акти про приймання-передавання документів банку передаються ліквідатором відповідному структурному підрозділу.

12.9. Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.

Уповноважений структурний підрозділ протягом п'яти робочих днів після отримання рішення Комісії Національного банку про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язаний у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації.
Глава 13. Передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі

13.1. Ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Таку пропозицію ліквідатор надає не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації банку і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.

Одночасно з пропозицією ліквідатор подає:

перелік непроданих активів банку;

інформацію про кожний актив [його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий];

висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.

13.2. Юридична особа, яка претендує здійснювати управління непроданими активами банку (далі - управитель), має відповідати таким вимогам:

банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів, забезпечує в повному обсязі формування резервів за активними операціями та не є об'єктом застосування заходів впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

13.3. Управителем не може бути юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

не виконала зобов'язань перед цим банком;

є стороною в судовій справі за участю банку.

13.4. Національний банк визначає управителя за результатами проведеного конкурсу, умовами якого є:

строк діяльності;

наявність кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи з управління активами.

Національний банк перед визначенням управителя зобов'язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів. Для підтвердження відсутності конфлікту інтересів управитель надає Національному банку інформацію про свої особисті і ділові інтереси щодо:

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

відсутності інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій управителя;

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком.

Уповноважений структурний підрозділ розробляє порядок проведення та умови конкурсу, який погоджується Комісією Національного банку.

13.5. Комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

У разі неприйняття Національним банком рішення про передавання в управління непроданих активів банку ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури в установлені законодавством України строки.

13.6. Національний банк проводить конкурс поетапно:

а) перший етап - розміщення інформації про проведення конкурсу у строки, передбачені рішенням Комісії Національного банку, за рахунок банку. Ліквідатор публікує зазначену інформацію в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті.

Інформація ліквідатора має містити:

кінцеву дату подання документів до Національного банку для визначення управителя;

адресу, за якою мають подаватися документи;

вимоги до юридичної особи, визначені в цій главі.

Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає уповноваженому структурному підрозділу протягом двох робочих днів з дня його опублікування;

б) другий етап - надання ліквідатором інформації потенційним управителям про активи банку за зверненням Національного банку;

в) третій етап - проведення конкурсу та визначення управителя.

13.7. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, подає до Національного банку такі документи:

заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку, не має невиконаних зобов'язань перед цим банком і не має конфлікту інтересів;

інформацію ліквідатора банку, непродані активи якого мають бути прийняті в управління, про те, що претендент не є кредитором, учасником/акціонером банку, не був пов'язаною особою банку, не має невиконаних зобов'язань перед цим банком і не має конфлікту інтересів;

нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;

копію паспорта керівника юридичної особи;

фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до державного та місцевого бюджетів.

Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву.

13.8. Ліквідатор за зверненням уповноваженого структурного підрозділу забезпечує доступ до активів банку для ознайомлення юридичній особі, яка має намір прийняти в управління непродані активи банку.

Юридична особа та її працівники (за довіреністю), які ознайомилися з інформацією про активи банку, беруть на себе зобов'язання у письмовій формі не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

13.9. За результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Договір набирає чинності з дати його підписання.

13.10. Ліквідатор передає управителю активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідовується, засвідчену реєстратором).

13.11. Управитель відповідно до укладеного тристороннього договору:

відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку;

набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку;

управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку;

задовольняє вимоги кредиторів банку.

13.12. Управитель вносить зміни до переданого реєстру вимог кредиторів банку за погодженням з Комісією Національного банку.

13.13. Управитель після завершення процедури управління активами банку подає до Національного банку:

звіт про управління активами банку, засвідчений підписом керівника юридичної особи та відбитком печатки юридичної особи;

перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог і залишилися незадоволеними;

перелік активів, які були відчужені та списані;

акти про приймання-передавання документів банку, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок діяльності управителя, до відповідних архівів.

13.14. Положення цієї глави не поширюються на процедуру ліквідації філії іноземного банку.
Глава 14. Контроль за діяльністю ліквідатора та управителя, звітність ліквідатора та управителя

14.1. Ліквідатор протягом здійснення процедури ліквідації банку зобов'язаний подавати Національному банку:

оборотно-сальдовий баланс банку, іншу статистичну звітність у порядку та у строки, що встановлені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Оборотно-сальдовий баланс банку, що ліквідовується, ліквідатор подає Національному банку щомісячно, починаючи з першого числа місяця, що настає після складання початкового балансу ліквідатора;

щомісячну інформацію про свою діяльність, яка подається до 8 числа місяця, наступного за звітним періодом. Ця інформація складається відповідно до вимог Національного банку та має містити дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами, здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням причин їх незакриття тощо (на письмову вимогу уповноваженого структурного підрозділу - копії документів, які підтверджують ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку). До зазначеної інформації кожного останнього місяця календарного кварталу необхідно включати відомості про кількість отриманих від Державного комітету фінансового моніторингу України запитів про додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, та про стан виконання запитів на відповідну дату;

іншу інформацію за письмовим запитом Національного банку.

14.2. Управитель протягом здійснення управління активами зобов'язаний подавати до Національного банку щомісячну (до 8 числа місяця, наступного за звітним періодом) інформацію про відчуження/повернення активів банку і задоволення вимог кредиторів.

14.3. Національний банк здійснює контроль за виконанням:

а) ліквідатором:

вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку;

вимог Національного банку;

умов договору про ліквідацію банку;

кошторису;

б) управителем:

вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку;

вимог Національного банку;

договору про передавання в управління непроданих активів.

14.4. Уповноважений структурний підрозділ щорічно проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі порядку відчуження активів банку, ужиття заходів для повернення заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису, достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів, списання безнадійної заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не визнані ліквідатором активами.

Позапланова перевірка діяльності ліквідатора проводиться в разі встановлення факту бездіяльності ліквідатора щодо здійснення процедури ліквідації, термінової потреби перевірки достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів або надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором законодавства України чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання.

Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про перевірку.

14.5. Уповноважений структурний підрозділ здійснює перевірку діяльності управителя в порядку та за підстав, установлених пунктом 14.4 цієї глави.

14.6. Національний банк відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення має право накладати штрафи на ліквідатора та інших осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.

Накладання штрафів на ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

14.7. Правління Національного банку України має право прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору і призначення нового ліквідатора в разі:

конфлікту інтересів, що став відомий Національному банку;

порушення ліквідатором вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку або умов укладеного з ним договору;

визнання неефективним здійснення ним ліквідаційної процедури;

інших випадків, передбачених законодавством України та договором про ліквідацію банку.

Ліквідатор може бути звільнений від виконання обов'язків з попередженням, припиненням чинності або анулюванням сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків за невиконання або неналежне виконання ним своїх повноважень, а також за заявою ліквідатора.

14.8. Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора та розірвання укладеного з ним договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом або призначення судом іншого ліквідатора.

14.9. Новий ліквідатор, призначений у встановленому законодавством України порядку постановою Правління Національного банку, приступає до виконання своїх обов'язків негайно, приймає від попереднього ліквідатора активи та документи банку за актами про приймання-передавання та забезпечує здійснення ліквідаційної процедури банку відповідно до вимог цього розділу.
Глава 15. Особливості ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку

15.1. Відокремлений структурний підрозділ банку ліквідовується в порядку та у строки, установлені ліквідатором.

Термін закриття відокремленого структурного підрозділу банку, як правило, не повинен перевищувати шість місяців з дня призначення відповідального за ліквідацію відокремленого структурного підрозділу.

15.2. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо ліквідації відокремлених структурних підрозділів банку (у тому числі тих, які розташовані за межами України) до завершення ліквідаційної процедури банку.

15.3. Ліквідатор приймає рішення про порядок ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку за погодженням з уповноваженим структурним підрозділом.

Порядок ліквідації відокремленого структурного підрозділу має передбачати, зокрема:

проведення інвентаризації;

складання початкового та проміжного балансу та подання їх на затвердження ліквідатору;

складання переліку акцептованих вимог кредиторів відокремленого структурного підрозділу банку та подання його ліквідатору для включення до реєстру вимог кредиторів;

надання ліквідатору оперативного звіту про стан ліквідації;

передавання в установленому порядку на зберігання документів, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню, за його місцезнаходженням після затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу відокремленого структурного підрозділу банку;

передавання до центрального апарату банку (або до іншого відокремленого структурного підрозділу банку) кредитної, вексельної та дебіторської заборгованості, цінних паперів, корпоративних прав банку, які обліковуються у відокремленому структурному підрозділі, відповідних документів за активами банку, електронних архівів, цінностей і документів за визнаними і невизнаними вимогами кредиторів;

складання ліквідаційного балансу, остаточного звіту про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу банку та подання їх ліквідатору.

15.4. Остаточний звіт про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу банку має містити інформацію про проведену представником ліквідатора інвентаризацію та роботу щодо продажу, повернення, списання активів, а також про роботу з кредиторами відокремленого структурного підрозділу банку.

Для затвердження ліквідаційного балансу відокремленого структурного підрозділу банку та/або остаточного звіту представник ліквідатора подає ліквідатору такі документи:

відомість про накопичені обороти за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку;

акти про приймання-передавання документів до відповідних архівів;

акти про передавання активів і документів центральному апарату банку;

квитанції про знищення печаток і штампів.

Ліквідаційний баланс і відомість про накопичені обороти засвідчуються підписами представника ліквідатора та головного бухгалтера відокремленого структурного підрозділу банку і відбитком печатки цього відокремленого структурного підрозділу. Остаточний звіт засвідчується підписом представника ліквідатора і відбитком печатки.

15.5. Ліквідатор повідомляє Національний банк про завершення ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку протягом трьох робочих днів після затвердження ним ліквідаційного балансу цього відокремленого структурного підрозділу.

На підставі повідомлення ліквідатора про закриття відокремленого структурного підрозділу банку вноситься відповідний запис до Державного реєстру банків.
Глава 16. Особливості ліквідації банку за рішенням його власників

16.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за умови погодження Національного банку.

Національний банк погоджує ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатури голови та членів ліквідаційної комісії відповідають вимогам, установленим цим розділом до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

16.2. Банк для отримання відповідного погодження подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про:

ліквідацію банку та порядок роботи ліквідаційної комісії;

обрання ліквідаційної комісії;

б) затверджені загальними зборами учасників:

порядок ліквідації банку;

порядок розподілу між акціонерами майна (активів), що залишилося, після задоволення вимог кредиторів;

в) прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів;

г) прогнозний розрахунок ліквідаційної маси;

ґ) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до глави 3 цього розділу.

16.3. Рішення про погодження ліквідації банку приймає Правління Національного банку на підставі поданих ліквідаційною комісією банку документів та відповідного висновку уповноваженого структурного підрозділу протягом 30 календарних днів.

16.4. Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати погодження її Національним банком.

16.5. Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого структурного підрозділу здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідатор відокремленого структурного підрозділу підзвітний ліквідаційній комісії банку.

16.6. Ліквідаційна комісія з дати погодження ліквідації банку Національним банком зобов'язана:

а) повернути уповноваженому структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює реєстрацію та ліцензування банків, банківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійснення операцій протягом трьох робочих днів після погодження рішення Національного банку про ліквідацію банку;

б) подавати Національному банку звітність, установлену нормативно-правовими актами Національного банку та цим Положенням (у тому числі інформацію про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

16.7. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, установленому законодавством України та цим Положенням.

16.8. Ліквідаційна комісія для виключення банку з Державного реєстру банків подає такі документи:

ліквідаційний баланс та остаточний звіт, засвідчені підписами голови ліквідаційної комісії, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;

акти про приймання-передавання документів до відповідних архівів;

протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

копії опублікованої інформації в засобах масової інформації про ліквідацію банку.

16.9. Виключення банку з Державного реєстру банків здійснюється в порядку, передбаченому главою 12 цього розділу.
Глава 17. Особливості ліквідації банку, що пов'язана з втратою достовірної інформації про актуальний стан рахунків

17.1. Національний банк приймає рішення про припинення діяльності банку в разі втрати банком баз даних, які містять інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливості відновлення цієї інформації.

17.2. Ліквідатор складає акт про відсутність архівів (на паперових та/або електронних носіях) та баз даних банку.

17.3. Ліквідатор за потреби звертається до Національного банку для отримання звітів банку на останню звітну дату.

17.4. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо:

здійснення інвентаризації активів і пасивів банку;

поновлення (установлення) операційного дня та інформаційної системи банку.

17.5. З метою виявлення активів і зобов'язань банку в процесі проведення інвентаризації ліквідатор надсилає запити до:

установи, що здійснює облік нерухомого майна, про зареєстроване нерухоме майно;

установи, що здійснює облік транспортних засобів, про наявність транспортних засобів, що обліковуються за банком;

органів із земельних ресурсів про наявність у банку земельних ділянок;

відповідного органу державної влади щодо отримання інформації про заставлене майно боржників;

органу податкової служби про податкову заборгованість;

Пенсійного фонду, фондів соціального страхування про заборгованість банку;

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вкладників банку;

інших органів (за потреби).

17.6. Ліквідатор складає початковий та проміжний ліквідаційні баланси на підставі результатів проведеної інвентаризації, архівів на паперових носіях та інших документів в оригіналі.

17.7. Ліквідатор складає реєстр вимог на підставі заяв кредиторів та наданих ними засвідчених у встановленому порядку копій документів із обов'язковим пред'явленням оригіналів документів, що підтверджують право вимоги до банку.

(розділ VI із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81,
від 07.10.2002 р. N 384,
від 28.09.2005 р. N 346,
від 15.06.2006 р. N 216,
від 09.11.2006 р. N 428,
від 08.01.2008 р. N 4,
від 06.08.2008 р. N 228,
від 30.12.2008 р. N 476,
від 06.05.2009 р. N 270,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 31.03.2010 р. N 160)


Начальник управління методології
Генерального департаменту
банківського нагляду

К. Є. Раєвський



Додаток 1
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Вимоги до програми фінансового оздоровлення банку

1. Програма фінансового оздоровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

2. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

2.1. Аналіз причин, унаслідок яких погіршилися фінансовий стан і платоспроможність банку.

2.2. Прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення із щомісячною розбивкою.

2.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращання фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, зокрема такі:


розроблення програми капіталізації відповідно до додатка 2 до цього Положення;

(абзац другий пункту 2.3 додатка 1 в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

реєстрація в установлений строк оголошеного статутного капіталу;

формування в потрібному розмірі резервних фондів та спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікування активів і пасивів з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідація/продаж збиткових філій та частки в дочірніх підприємствах;

проведення інвентаризації активів за станом на перше число наступного місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та укладення відповідної угоди. За результатами проведеної інвентаризації списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до чинного законодавства України. Ужиття заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності;

організація роботи щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за ними;

забезпечення першочергового погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначення відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

проведення переоформлення раніше наданих пільгових кредитів на загальних умовах, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

ужиття заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

унесення потрібних змін до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадження прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечення своєчасного доведення планів і лімітів до відома установ банку;

переорієнтація діяльності банку на прибуткові види операцій;

припинення нарахування та виплати дивідендів акціонерам (учасникам);

припинення викупу власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинення вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб та продаж акцій (часток) у статутних капіталах інших юридичних осіб, що не приносять прибутку або малоприбуткові;

ужиття заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку, їх емітентами;

продаж (у разі потреби) частини цінних паперів, які мають активний ринок, у тому числі емітованих третіми особами, та державних цінних паперів;

продаж інших активів, які не приносять прибутку, з метою підвищення ліквідності банку;

проведення реструктуризації боргових зобов'язань банку (якщо є прострочені зобов'язання банку перед кредиторами) та реструктуризації капіталу банку (якщо передбачається проведення санації банку інвесторами);

проведення реорганізації банку шляхом приєднання іншого банку (або злиття) або поділу (виділення) з метою виконання вимог Національного банку щодо розміру регулятивного капіталу банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в листі з вимогою Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (надалі - щокварталу) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 3 додатка 1 до цього Положення.

2.4. Рішення повноважного органу банку про формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на час дії програми фінансового оздоровлення.

(пункт 2 додатка 1 доповнено підпунктом 2.4 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

3. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити докладний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Начальник управління методології
Генерального департаменту
банківського нагляду

К. Є. Раєвський



Додаток 2
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Вимоги щодо розроблення та виконання банком програми капіталізації

(У додатку 2 слова "адекватності основного капіталу" замінено словами "співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів" згідно з постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2008 року N 228)


1. Пункт 1 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим пункти 2 - 6 уважати відповідно пунктами 1 - 5 і підпункти
2.1 - 2.10 пункту 2, підпункти 3.1 - 3.6 пункту 3 уважати відповідно
підпунктами 1.1 - 1.10 пункту 1 та підпунктами 2.1 - 2.6 пункту 2)

1. Залежно від конкретних причин, що призвели до невиконання нормативних вимог Національного банку щодо рівня капіталу, у програмі капіталізації мають передбачатися:

1.1. Збільшення капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел, зокрема таких:

збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку;

зменшення іммобілізації коштів на капітальні вкладення;

зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про участь у капіталі інших банків та фінансово-кредитних установ у портфелі цінних паперів банку; інвестиції в асоційовані та дочірні установи);

призупинення вкладання коштів на умовах субординованого боргу до інших юридичних осіб.

1.2. Збільшення капіталу банку за рахунок зовнішніх джерел, а саме:

збільшення статутного капіталу;

реорганізація шляхом приєднання іншого банку на умовах філії або до іншого банку на умовах філії, або злиття з іншим банком;

санація (викуп) банку іншими юридичними/фізичними особами або іншим банком (далі - інвестори);

залучення коштів на умовах субординованого боргу;

продаж власних акцій (часток), викуплених у акціонерів (учасників) банку.

1.3. Прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату) для оцінки реальності плану капіталізації та контролю за його виконанням, а саме:

розмір регулятивного капіталу банку;

нормативи капіталу банку - адекватності регулятивного капіталу банку (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів банку (Н3);

інші економічні нормативи, якщо виявлено випадки їх порушення (також мають зазначатися заходи, що вживатимуться банком для виправлення цих порушень);

прогнозні баланси (форма 11) та звіти про прибутки та збитки (форма 2-КБ);

інше залежно від проблем банку.

1.4. Строки виконання плану капіталізації за рахунок внутрішніх джерел, що мають установлюватися для банку індивідуально і не перевищувати дванадцяти місяців. Для банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, цей строк може становити до 18 місяців. План капіталізації банку за рахунок внутрішніх джерел має складатися з розбивкою за кварталами та місяцями, збільшення капіталу має бути поступовим і не допускається його збільшення в значних (непропорційних) сумах на кінець установленого періоду за програмою капіталізації банку без обґрунтування причин цього.

1.5. Графіки формування в повному обсязі резервів за активними операціями банку (зокрема, для відшкодування втрат за кредитними операціями банку, під операції з цінними паперами, дебіторську заборгованість), а також прогнозні суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів, що класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

1.6. Якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то в програмі капіталізації має міститися інформація про:

розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;

номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень;

перелік акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

дату завершення емісії.


Одночасно юридичні та фізичні особи, які бажають придбати або збільшити істотну участь у банку, подають до Національного банку документи для отримання попереднього дозволу в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

(абзац шостий пункту 1.6 додатка 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

1.7. Якщо банк планує збільшити капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то в програмі капіталізації зазначається сума коштів, яку передбачається залучити, строк та підтвердження інвестора про його наміри та можливості.

1.8. Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання іншого банку або санацію (викуп) банку інвесторами, то цей захід має відображатися в прогнозному балансі (форма 11) та звіті (прогнозному) про прибутки та збитки (форма 2-КБ) на останню звітну дату після проведення загальних зборів учасників, на яких прийматиметься рішення про затвердження підписки на акції (завершення реорганізації чи санації/викупу банку інвесторами). Також банк має надати Національному банку прогнозний розрахунок економічних нормативів на цю дату.

Крім того, банк подає інші документи для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків.

Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку або злиття з іншим банком, то вищезазначені документи з прогнозними розрахунками має надати також банк-правонаступник.

Якщо надання пакета документів у повному обсязі призведе до затримки прийняття програми капіталізації, то банк має надати рішення правління та ради банку, що підтверджує обґрунтованість причин цього, з таких питань:

проведення реорганізації та скликання загальних зборів учасників банку для прийняття рішення про реорганізацію (збільшення капіталу банку - у разі реорганізації шляхом приєднання іншого банку);

створення філії (у разі приєднання іншого банку);

інших, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків. У цьому разі банк зазначає (у проекті угоди) конкретний строк подання повного пакета документів для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації.

У програмі капіталізації банк зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) відповідних документів, для контролю за виконанням заходів реорганізації банку, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банку.

1.9. Якщо банк за програмою капіталізації планує санацію/викуп банку інвесторами, то подає до територіального управління (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо збільшення статутного капіталу банку з метою проведення санації/викупу банку інвесторами (або рішення спостережної ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися);

програму санації/викупу банку інвесторами. Програма санації/викупу має містити заходи щодо реструктуризації капіталу та боргів банку, а також підвищення/відновлення платоспроможності банку. Ця програма має затверджуватися загальними зборами (правлінням чи спостережною радою банку, якщо таке право надане його статутом) банку, що підлягає викупу, та уповноваженим органом банку-інвестора, якщо інвестором є інший банк,

або проект програми санації/викупу банку інвесторами, унесений спостережною радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає викупу, та рішення спостережної ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформацію про інвесторів банку разом з додаванням документів, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком. Одночасно, якщо інвестор унаслідок санації/викупу банку стає власником істотної участі банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки, то він має подати пакет документів для отримання на це письмового дозволу Національного банку.

Також банк в угоді з Національним банком для забезпечення звітності та контролю, що стосуються стану виконання заходів за програмою санації/викупу банку, зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку таких документів:

угоди про переведення боргу між банком та інвесторами, погодженої з кредиторами;

угоди між учасниками банку та інвесторами про перерозподіл акцій (часток, паїв);

угоди між інвесторами і кредиторами про порядок, строк і черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

інших документів згідно з чинним законодавством України.

1.10. Строк виконання програми капіталізації за рахунок зовнішніх джерел не повинен перевищувати шести місяців і має ґрунтуватися на конкретних строках, установлених для виконання заходів програми капіталізації (зокрема, строків щодо дії підписки на акції, залучення капіталу на умовах субординованого боргу, проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника з вирішення питання про збільшення капіталу банку шляхом приєднання чи створення банку-правонаступника, шляхом злиття банків та здійснення заходів санації/викупу банку інвесторами).

2. Вимоги щодо оцінки програми капіталізації такі:

2.1. План капіталізації, прийнятий банком, має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку (Н1) у розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, та дотримання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3) з одночасним дотриманням інших економічних нормативів та приведенням інших показників діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.2. Якщо регулятивний капітал банку менший за його статутний капітал, то відновлення рівня регулятивного капіталу банку в розмірі цієї різниці має здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел коштів банку (прибутку, нерозподіленого прибутку тощо).

2.3. Реорганізація банку не повинна призвести до створення ситуації, яка б загрожувала інтересам кредиторів і вкладників банку; банк-правонаступник після реорганізації повинен дотримуватися економічних нормативів, що встановлені Національним банком.

2.4. Санація/викуп банку інвесторами має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку в розмірі, установленому Національним банком, а також виконання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), погашення вимог кредиторів і приведення діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.5. Акціонери (учасники) та інвестори банку, що внаслідок виконання програми капіталізації є власниками істотної участі, мають отримати на це письмовий дозвіл Національного банку.

2.6. План капіталізації має бути погоджений правлінням та спостережною радою банку. В угоді з банком має бути застереження Національного банку про те, що невиконання планових завдань, які суперечать виконанню завдань програми, загрожує інтересам кредиторів і вкладників і є підставою для застосування адекватних заходів впливу, у тому числі усунення з посад голови та членів ради і правління банку.

3. Якщо програма капіталізації розроблена банком у зв'язку з невиконанням нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), то її подання Національному банку, розгляд і затвердження Національним банком здійснюються відповідно до додатка 1 до цього Положення в складі програми фінансового оздоровлення.

У разі виникнення ускладнень під час погодження Національним банком програми капіталізації (зокрема банку, що не дотримується нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або в зв'язку з реорганізацією банку) керівник територіального управління (керівник служби банківського нагляду або заступник голови - куратор служби банківського нагляду) Національного банку може прийняти рішення про внесення на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку) питання про погодження програми капіталізації цього банку.

4. Контроль за виконанням програми капіталізації має здійснюватися щомісяця за формою, визначеною в додатку 4 до цього Положення, та на підставі:

статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку;

інформації та документів, надання яких передбачене в програмі капіталізації (угоді банка з Національним банком);

результатів інспекційної перевірки, у тому числі позапланової.

У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно повідомити про це територіальне управління (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) Національного банку та внести зміни до програми капіталізації і письмової угоди щодо прийнятої програми капіталізації.

5. У разі невиконання банком програми капіталізації територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) може вимагати від банку в разі потреби надання у визначений строк письмових пояснень про причини невиконання програми капіталізації або прийняти (внести на розгляд Комісії Національного банку) рішення про відміну дії програми капіталізації (розірвання угоди з банком), або надати обґрунтовані пропозиції щодо застосування до банку жорсткіших заходів впливу.



Начальник управління методології
Генерального департаменту
банківського нагляду




К. Є. Раєвський



Додаток 3
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку
(програма капіталізації)


Додаток 4
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Договір
про ліквідацію банку
(зразок)

_______________________________
(повне найменування банку)

_____________________
(місце укладення договору)


____________________
(дата укладення договору)

Національний банк України в особі заступника Голови Національного банку України __________________________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

_____________________________, який діє на підставі довіреності __________________________
____________________________________________________________ (далі - Національний банк),
(дата, номер, ким засвідчена)
з однієї сторони, та __________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)
який має сертифікат Національного банку України на право здійснення ліквідації банків
___________________________________________________________________________________
(серія, номер сертифікату, дата та номер рішення Кваліфікаційної комісії Національного банку України)
(далі - Ліквідатор), з другої сторони (далі - Сторони), уклали цей договір (далі - Договір) про таке.

1. Предмет Договору

1.1. Національний банк доручає Ліквідатору здійснити процедуру ліквідації _______________________________________________________________________ (далі - банк),
(повне найменування банку)
а Ліквідатор за плату зобов'язується здійснити процедуру ліквідації відповідно до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

2. Права та обов'язки Сторін

2.1. Під час виконання Договору Сторони мають права та виконують обов'язки, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" і Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036 (зі змінами), та Договором.

3. Оплата роботи Ліквідатора

3.1. За здійснення процедури ліквідації банку Ліквідатору встановлюється основна оплата роботи в розмірі _____________________________________________________________________________
(цифрами та словами)
гривень за місяць та додаткова винагорода в розмірі ____ відсотків від надходжень коштів на накопичувальний рахунок банку від продажу і повернення активів банку.

3.2. Сума основної оплати роботи Ліквідатора перераховується на визначений ним рахунок щомісяця ______ числа.

3.3. Рішення про оплату додаткової винагороди Ліквідатору приймає Комісія Національного банку при Управлінні Національного банку України в ________________ області (далі - Комісія).

3.4. ______ відсотків суми додаткової винагороди перераховується Ліквідатору на визначений ним рахунок відразу після прийняття рішення про її затвердження. Залишок суми додаткової винагороди перераховується Ліквідатору перед складанням ліквідаційного балансу.

3.5. Порядок подання звернення Ліквідатора про оплату додаткової винагороди, прийняття Комісією рішення та перерахування визначеної суми додаткової винагороди встановлюється відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036 (зі змінами).

3.6. За рішенням Комісії сума додаткової винагороди Ліквідатору може бути зменшена (але не більше ніж на 50 відсотків) у разі:

порушення встановленого терміну подання початкового балансу, проміжного ліквідаційного балансу, переліку (реєстру) вимог кредиторів або підготовки цих документів з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку;

порушення встановленого терміну подання кошторису витрат на здійснення ліквідаційної процедури для затвердження Національним банком або допущення перевитрати коштів за кошторисом;

створення перешкод під час здійснення Національним банком перевірки діяльності Ліквідатора;

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо подання звітності, інформації чи копій документів;

порушення Ліквідатором терміну завершення процедури ліквідації банку.

4. Відповідальність Сторін

4.1. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку в частині повноважень, пов'язаних зі здійсненням процедури ліквідації. 

5. Строк дії Договору, умови його зміни та розірвання

5.1. Договір набирає чинності з дня призначення Ліквідатора згідно з постановою Правління Національного банку України і діє до прийняття Національним банком рішення про виключення банку з Державного реєстру банків.

5.2. Договір може бути розірваний за згодою Сторін.

5.3. Національний банк має право прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Ліквідатора та розірвання з ним Договору в односторонньому порядку в разі порушення Ліквідатором вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку та/або умов Договору, уключаючи незабезпечення Ліквідатором ефективного здійснення ліквідаційної процедури банку, незавершення процедури ліквідації банку у встановлений термін чи виявлення конфлікту інтересів та в інших випадках, передбачених законодавством України. У вищезазначених випадках Договір є розірваним з дня прийняття Національним банком відповідного рішення.
Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень Ліквідатора, розірвання укладеного з ним Договору в разі непідтвердження кандидатури Ліквідатора судом.

5.4. Зміни до цього Договору вважаються такими, що мають юридичну силу і є обов'язковими для Сторін, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані Сторонами.
Усі зміни до цього Договору є його невід'ємною частиною.

6. Інші умови

6.1. Цей Договір складено у двох примірниках (по одному примірнику для кожної Сторони), які мають однакову юридичну силу.

6.2. Спори, що виникають між Сторонами у зв'язку з виконанням умов цього Договору, вирішуються згідно із законодавством України.

6.3. Питання щодо ліквідації банку, які не врегульовані цим Договором, регулюються законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

7. Реквізити і підписи Сторін

Національний банк України
_________________________________________
(адреса)
Код банку N
Код за ЄДРПОУ
Заступник Голови
Національного банку України
_________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище, дата)


Ліквідатор
_______________________________________
(адреса, за якою особа зареєстрована та проживає)
_______________________________________
(паспортні дані)
_______________________________________
(ідентифікаційний номер)
_______________________________________
(підпис, ініціали, прізвище, дата)

М. П.




(додаток 4 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)


Додаток 5
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

______________________________________________
(найменування банку (філії), місцезнаходження, телефон)
Обґрунтування доцільності продажу основних засобів за ліквідаційною вартістю

1. Назва, технічна характеристика майна (активу) __________________________________________
____________________________________________________________________________________
[У разі продажу автомобілів зазначається марка автомобіля, його державний номер, рік випуску, пробіг, місцезнаходження. Для нерухомого майна - адреса, площа, виробничого чи невиробничого призначення цей основний засіб, кількість поверхів тощо. У разі продажу об'єктів незавершеного будівництва зазначається співвідношення обсягу виконаних робіт до вартості завершеного об'єкта за проектно-кошторисною документацією, причини, унаслідок яких об'єкт не передано в експлуатацію (за їх наявності), тощо]

2. Інформація про суб'єкта оціночної діяльності, який здійснював оцінку:
прізвище, ім'я, по батькові оцінювача ____________________________________________________ ____________________________________________________________________________________;
кваліфікаційне свідоцтво N ___________________, видане "___"____________ р.;
____________________________________________________________________________________
(найменування органу державної влади та навчального закладу, які видали кваліфікаційне свідоцтво)
____________________________________________________________________________________;
(напрями оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві)
найменування суб'єкта оціночної діяльності - юридичної особи, якщо оцінювач, який здійснював оцінку, працює в складі цієї юридичної особи, ___________________________________________________________________________________;
місцезнаходження суб'єкта оціночної діяльності ___________________________________________;
ідентифікаційний код _________________________________________________________________;
сертифікат суб'єкта оціночної діяльності N __________________, виданий "___" __________ ____ р.
___________________________________________________________________________________
(найменування органу державної влади, що видав сертифікат)
строк дії сертифіката _________________________;
напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність, __________________________
___________________________________________________________________________________

3. Дата оцінки ________________________
Строк дії звіту та висновку про вартість майна ____________________________________________

4. Залишкова балансова (за балансом на останній робочий день банку) та оціночна ринкова вартість майна (активу) _______________________________________________________________________

5. Ліквідаційна вартість майна (активу) ___________________________________________________

6. Інформація про вжиті заходи щодо продажу майна (активу), а саме:
перелік засобів масової інформації, у яких були надруковані оголошення про проведення торгів майном (активом) з метою інформування покупців:
____________________________________________________________________________________;
інші заходи щодо доведення інформації про продаж майна (активу) до відома покупців (якщо вони вживалися) __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________;
спосіб продажу та кількість проведених торгів майном (активом)___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________;
на скільки відсотків знижувалася ціна майна (активу) на подальших торгах порівняно з попередніми
____________________________________________________________________________________;
кількість пропозицій щодо придбання майна (активу) та їх ціна під час проведення торгів ____________________________________________________________________________________;
інше ________________________________________________________________________________

7. Порівняння ціни за результатами останніх торгів із середньою ціною на подібне майно (актив) у цьому регіоні, а в разі продажу нерухомості - із ціною одного квадратного метра площі такого самого майна (активу), яка склалася в цьому районі міста, у районному центрі, селі або селищі,
____________________________________________________________________________________

8. Обґрунтування потреби термінового продажу майна (активу)
____________________________________________________________________________________

9. Інші обґрунтування
____________________________________________________________________________________

10. Висновок ліквідатора із зазначенням доцільності реалізації майна (активу) за визначеною ліквідаційною вартістю
____________________________________________________________________________________
Ліквідатор/відповідальний
за ліквідацію філії                    ___________________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище)

(Положення доповнено додатком 5 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)


Додаток 6
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Договір
про передавання в управління непроданих активів
(зразок)

м.__________ 


"___"____________

_____________________________________________________________________ в особі ліквідатора
(найменування банку)
____________________________________________________________________, який діє на підставі
(прізвище, ім'я, по батькові)
постанови Правління Національного банку України від __.__.____ N __________
(далі - Установник управління), юридична особа __________________________________________
(найменування юридичної особи)
в особі ______________________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
який діє на підставі _________________________ (далі - Управитель), а також
Національний банк України в особі начальника ____________________________________________
(найменування територіального управління
_____________________________________________________________________________________,
Національного банку, прізвище, ім'я, по батькові начальника територіального управління) 
який діє на підставі довіреності __________________________________________________________
(дата, номер, ким засвідчена)
(далі - територіальне управління), що іменуються Сторони, уклали цей договір (далі - Договір) про таке.
1. Загальні положення

1.1. Установник управління передає в управління Управителеві активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення цього Договору (далі - Активи), а Управитель приймає в управління Активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління (далі - Вигодонабувачі) відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок Активів.
Перелік Активів наведено в додатку ____ до цього Договору.
Вигодонабувачами за Договором є кредитори Установника управління, які на дату підписання Договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Установника управління (далі - Перелік Вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік Вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення їх вимог наведено в додатку ____ до цього Договору.

1.2. Управитель є довірчим власником отриманих в управління Активів. До Управителя не переходить право власності на Активи. Обмеження права довірчої власності Управителя встановлюється цим Договором і законодавством України.
2. Права та обов'язки Сторін

2.1. Установник управління зобов'язується протягом ______ робочих днів з дати укладення Договору:

а) передати Управителеві:
Активи згідно з переліком, наведеним у додатку ____ до цього Договору;
документи, що підтверджують право власності на Активи;
документи, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки Установника управління щодо Активів, у тому числі судові рішення, виконавчі документи, договори тощо;
звіти та висновки про оцінку майна суб'єктів оціночної діяльності, інформацію про балансову вартість кожного Активу, його ціну та порядок продажу, згідно з яким Актив продавався і не був проданий;
Перелік Вигодонабувачів згідно з додатком до цього договору;
документи, що підтверджують вимоги Вигодонабувачів;
копію реєстру акціонерів Установника управління, засвідчену реєстратором (копію статуту з усіма змінами, засвідчену ліквідатором, якщо Установник управління створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю);

б) повідомити Вигодонабувачів про передавання Активів Управителеві та покладання на нього обов'язків щодо подальшого задоволення вимог кредиторів Установника управління;

в) повідомити боржників Установника управління про передавання Активів в управління Управителя, з яким належить здійснювати розрахунки за Активами.

2.2. Управитель зобов'язується:

а) прийняти від Установника управління Активи та документи, передбачені Договором, забезпечувати збереження отриманих Активів та документів від втрати, нестачі або пошкодження;

б) здійснювати належне та ефективне управління Активами особисто та виключно в інтересах Вигодонабувачів;

в) здійснювати погашення вимог Вигодонабувачів у черговості відповідно до Переліку Вигодонабувачів;

г) вести окремо облік Активів та операцій, які відображають погашення вимог Вигодонабувачів;

ґ) укласти договір про страхування фінансової відповідальності (фінансових ризиків) Управителя за рахунок коштів Управителя;

д) у своїй діяльності дотримуватися вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України;

е) щомісяця до ________ числа місяця, наступного за звітним, надавати територіальному управлінню інформацію про вжиті заходи щодо управління Активами, надходження коштів від управління ними, стан розрахунків з Вигодонабувачами;

є) надавати за окремими запитами територіального управління інформацію про проведення роботи з управління Активами та задоволення вимог Вигодонабувачів;

ж) надати територіальному управлінню аудиторський висновок про діяльність Управителя з управління Активами;

з) протягом _______ днів після складання аудиторського висновку передати до
____________________________________________________ документи, прийняті від Установника
(найменування архіву)
управління згідно з цим Договором, і ті, що утворилися внаслідок проведеної ним роботи щодо управління Активами та задоволення вимог Вигодонабувачів, а до територіального управління - акт про приймання-передавання документів до цього архіву;

и) подавати територіальному управлінню відповідні розрахунки та копії підтвердних документів для отримання винагороди і відшкодування витрат відповідно до умов цього Договору.

2.3. Протягом _____ робочих днів з дня підписання цього Договору Управитель відкриває в територіальному управлінні накопичувальний рахунок для зарахування коштів, що надходять у результаті управління Активами, проведення розрахунків з Вигодонабувачами, а також перерахування на поточний рахунок Управителя винагороди і відшкодування сум витрат відповідно до умов Договору.

2.4. Управитель має право:

а) володіти, користуватися і розпоряджатися Активами відповідно до законодавства України та цього Договору;

б) бути процесуальним правонаступником Установника управління в справах, однією із сторін (учасників) яких є Установник управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є Установник управління;

в) на отримання винагороди та відшкодування витрат, які виникли в процесі управління Активами, за рахунок одержаних від управління цими Активами коштів у порядку та розмірах, визначених цим Договором.

2.5. Територіальне управління зобов'язується:

а) відкрити Управителеві накопичувальний рахунок для зарахування коштів, що надходять у результаті управління Активами, проведення розрахунків з Вигодонабувачами, а також перерахування на поточний рахунок Управителя винагороди і відшкодування суми витрат відповідно до цього Договору;

б) приймати рішення щодо погодження продажу Управителем Активів у двотижневий термін з дня надходження до територіального управління відповідного звернення Управителя.

2.6. Територіальне управління має право:

а) вимагати від Управителя будь-яку інформацію, потрібну для здійснення контролю за виконанням умов цього Договору;

б) здійснювати контроль за діяльністю Управителя щодо проведення процедури управління Активами і задоволення вимог Вигодонабувачів та з цією метою проводити перевірки його діяльності відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
3. Порядок передавання Активів за цим Договором

3.1. Передавання Активів від Установника управління Управителю здійснюється за актом про приймання-передавання, у якому зазначаються назва боржника, вид Активу, його балансова вартість, вартість відповідно до виконавчих документів та за результатами незалежної оцінки, якщо така визначалася, перелік документів, які підтверджують право власності на активи, є підставою для стягнення коштів (договори, векселі тощо), свідчать про проведену Установником управління претензійно-позовну роботу.

3.2. Управитель може вимагати від Установника управління пояснення щодо кожного з Активів.
4. Обмеження щодо управління Активами

4.1. Продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо Активів, переданих в управління за цим Договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із територіальним управлінням.

4.2. Застава Активів, переданих в управління за цим Договором, забороняється.

4.3. У разі ліквідації боржника Установника управління Управитель за погодженням з територіальним управлінням на підставі підтвердних документів виключає Активи цього боржника з переліку Активів.
5. Порядок розрахунків з Вигодонабувачами

5.1. Кошти, одержані в результаті управління Активами, спрямовуються на розрахунки з Вигодонабувачами відповідно до черговості, визначеної в Переліку Вигодонабувачів, після відшкодування витрат та винагороди Управителя відповідно до умов цього Договору.

5.2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються залежно від надходження на рахунок Управителя коштів від управління Активами після повного задоволення вимог попередньої черги.

5.3. У разі недостатності коштів, одержаних від повернення та продажу Активів, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному Вигодонабувачеві однієї черги.

5.4. За неможливості виплати коштів Вигодонабувачам - фізичним особам (унаслідок їх відсутності за адресою проживання або вибуття з місця проживання тощо) вони підлягають унесенню шляхом перерахування в депозит державної нотаріальної контори або приватного натаріуса протягом 30 днів з дня отримання Управителем відповідної інформації.

5.5. У разі отримання від Вигодонабувачів повідомлень про зміну їх реквізитів (найменування, адреси, прізвища тощо) Управитель зобов'язаний унести відповідні зміни до Переліку Вигодонабувачів за умови отримання передбачених законодавством України документів, які підтверджують зміну таких реквізитів. В інших випадках Управитель має право вносити зміни до Переліку Вигодонабувачів лише на підставі рішення суду.

5.6. У разі недостатності коштів, одержаних після повного завершення роботи з управління Активами, вимоги Вигодонабувачів уважаються погашеними, про що Управитель зобов'язаний повідомити всіх Вигодонабувачів та територіальне управління протягом _______ робочих днів з часу завершення роботи з управління Активами.

5.7. Розрахунки з Вигодонабувачами проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки Вигодонабувачів згідно з реквізитами рахунків, визначеними в Переліку Вигодонабувачів. У разі відсутності в Переліку Вигодонабувачів реквізитів рахунків Вигодонабувачів розрахунки здійснюються шляхом поштових переказів за рахунок витрат на управління.

5.8. У разі накопичення Управителем суми, що перевищує вимоги всіх наведених у Переліку Вигодонабувачів, або відмови Вигодонабувача від отримання коштів Управитель звертається до територіального управління, яке приймає рішення про порядок та строки передавання активів власникам ліквідованого банку.
6. Винагорода та витрати Управителя

6.1. Управитель одержує винагороду за здійснення управління Активами в розмірі ___ відсотків від суми надходжень на накопичувальний рахунок Управителя, відкритий у територіальному управлінні, з яких ___ відсотків щомісяця перераховуються на поточний рахунок, визначений Управителем, а решта - __ відсотків після повного виконання Управителем усіх зобов'язань за цим Договором.

6.2. Управитель має право на відшкодування витрат, пов'язаних з управлінням Активами. До витрат Управителя з управління Активами за Договором належать витрати, пов'язані з ужиттям Управителем заходів щодо управління Активами та розрахунків з Вигодонабувачами.

6.3. Інформація про витрати Управителя разом з копіями всіх підтвердних документів подається Управителем до територіального управління в письмовій формі в строки, зазначені в підпункті "е" пункту 2.2 цього Договору.

6.4. Виплата винагороди та відшкодування витрат Управителя проводиться за рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні, що здійснює перевірку обґрунтованості їх розрахунку Управителем. Рішення приймається не пізніше _____ робочих днів з дня звернення Управителя і подання ним усіх необхідних підтвердних документів.

6.5. Винагорода та відшкодування витрат, пов'язаних з управлінням Активами, здійснюються за рахунок грошових коштів, що надійшли на накопичувальний рахунок Управителя, відкритий у територіальному управлінні. У разі відсутності грошових коштів на накопичувальному рахунку Управителя витрати Управителя не відшкодовуються.
7. Відповідальність Сторін

7.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань за цим Договором відповідно до вимог законодавства України і цього Договору.

7.2. Управитель несе відповідальність за збитки, завдані Вигодонабувачам унаслідок неефективного управління Активами, а також вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень. У цьому разі територіальне управління вимагає від Управителя відшкодування завданих ним Вигодонабувачам збитків.

7.3. Управитель сплачує Національному банку України штраф у розмірі ____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок несвоєчасного надання територіальному управлінню щомісячної інформації про вжиті заходи щодо управління Активами, надходження коштів від їх управління, стан розрахунків з Вигодонабувачами.

7.4. Управитель сплачує Національному банку України штраф у розмірі ____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок порушення порядку, черговості та строків розрахунків з Вигодонабувачами, визначених законодавством України та цим Договором.

7.5. Управитель сплачує Національному банку штраф у розмірі ____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незабезпечення своєчасного (у строки, установлені цим Договором) передавання Активів і Переліку Вигодонабувачів новому Управителю, визначеному Національним банком України.
8. Вирішення спорів

8.1. Спори, що виникають з приводу виконання цього Договору, вирішуються у встановленому законодавством України порядку.
9. Строк дії Договору, припинення його дії та внесення змін до нього

9.1. Цей Договір уважається укладеним з моменту підписання і діє протягом ________ років.

9.2. Цей Договір достроково припиняє свою дію у випадках, визначених статтею 1044 Цивільного кодексу України, а також у разі:

а) укладення територіальним управлінням та Управителем письмового договору про дострокове припинення дії цього Договору;

б) прийняття територіальним управлінням рішення про дострокове розірвання Договору в разі порушення Управителем вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України чи цього Договору.

Розірвання Договору відбувається за рішенням Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні.

9.3. У разі дострокового розірвання Договору Управитель зобов'язується протягом _____ робочих днів передати залишки Активів і документи, що підтверджують право власності на Активи, документи, що є підставою для стягнення коштів з боржників Установника управління, уключаючи ті, що утворилися в діяльності Управителя щодо управління Активами згідно з цим Договором, а також Перелік Вигодонабувачів та документи, що підтверджують розрахунки з ними, визначеному Національним банком України іншому Управителю на підставі укладеного за участю територіального управління тристороннього договору.

9.4. Зміни до цього Договору мають юридичну силу та є обов'язковими для Сторін, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін (після скасування державної реєстрації Установника управління - лише Управителем та територіальним управлінням) і засвідчені відбитками їх печаток.

9.5. Після завершення процедури ліквідації Установника управління та виключення з Державного реєстру банків і Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цей Договір продовжує свою дію, а за Сторонами зберігаються їх права та обов'язки.
10. Інші умови

10.1. Цей Договір складений у трьох примірниках (по одному примірнику для кожної Сторони), які мають однакову юридичну силу.

10.2. Питання, що не врегульовані цим Договором, вирішуються в порядку, визначеному законодавством України.

10.3. Управитель у разі зміни його місцезнаходження і реквізитів має повідомити про це територіальне управління, боржників та Вигодонабувачів Установника управління протягом трьох робочих днів.

10.4. У разі зміни організаційно-правової форми Управителя, зміни його керівників, прийняття рішення повноважними органами про реорганізацію чи ліквідацію Управитель негайно повідомляє про це територіальне управління.

10.5. Додатки до Договору є його невід'ємною частиною.
11. Місцезнаходження і реквізити Сторін

Установник управління


Управитель


Національний банк України

____________________________
(найменування банку)
___________________________
(дата реєстрації)
___________________________
(код за ЄДРПОУ)
___________________________
(місцезнаходження)
Ліквідатор
___________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
___________________________
(дата)
М. П.


_________________________
(найменування юридичної
_________________________
особи)
_________________________
(код за ЄДРПОУ)
_________________________
(місцезнаходження)
_________________________
(посада керівника
_________________________
юридичної особи)
_________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
_________________________
(дата)
М. П.


___________________________
(адреса)
код банку N ________________
код за ЄДРПОУ
Начальник Управління Національного банку України в області ____________________
___________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
__________________________
(дата)
М. П.

(Положення доповнено додатком 6 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)


Додаток 7
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Договір
про здійснення тимчасової адміністрації
(зразок)

у ________________________________
(повне найменування банку)


____________________
(місце укладання договору)


___________________
(дата укладання договору)

Національний банк України в особі _______________________________________________________
(посада)
______________________________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)
який діє на підставі довіреності ___________________________________________________________
(дата, номер, ким засвідчена)
(далі - Національний банк), з однієї сторони, та _____________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

який має сертифікат Національного банку України на право здійснення функцій тимчасового адміністратора банків ___________________________________________________________________
(серія, номер сертифіката, дата та номер рішення
______________________________________________________________________________________
Кваліфікаційної комісії Національного банку України з питань сертифікації тимчасових
______________________________________________________________________________________
адміністраторів та ліквідаторів банківських установ)

(далі - Тимчасовий адміністратор), з іншої сторони (далі - Сторони), уклали цей договір (далі - Договір) про таке:
1. Предмет Договору

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк призначає ______________________________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

Тимчасовим адміністратором ____________________________________________________________
(повне найменування банку)

(далі - Банк), а Тимчасовий адміністратор зобов'язується здійснювати процедуру тимчасової адміністрації в Банку відповідно до вимог законодавства України.
2. Права та обов'язки Сторін

2.1. Тимчасовий адміністратор зобов'язується:

2.1.1. Здійснювати процедуру тимчасової адміністрації та повноваження загальних зборів, спостережної (наглядової) ради і правління (ради директорів) Банку, користуватись правами та виконувати обов'язки Тимчасового адміністратора відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 (далі - Положення N 369), інших законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють банківську діяльність.

2.1.2. Укласти зі страховиками договір (договори) про страхування фінансової відповідальності Тимчасового адміністратора, його життя та здоров'я відповідно до вимог законодавства України.

2.1.3. Звітувати перед Національним банком стосовно своєї діяльності, пов'язаної з тимчасовою адміністрацією Банку, згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.

2.1.4. Надавати інформацію за письмовими запитами Національного банку у строки, визначені в запиті.

2.2. Тимчасовому адміністратору забороняється приймати рішення, які потребують дозволу (погодження) Національного банку, без його письмового дозволу (погодження).

2.3. Національний банк зобов'язується виконувати обов'язки та вчиняти усі дії, пов'язані зі здійсненням тимчасової адміністрації Банку, що покладені на Національний банк відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення N 369 та інших законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють здійснення процедури тимчасової адміністрації банків.
3. Витрати тимчасової адміністрації

3.1. Витрати на здійснення тимчасової адміністрації, у тому числі оплата праці Тимчасового адміністратора та спеціалістів, залучених Тимчасовим адміністратором для забезпечення виконання його повноважень, додаткова винагорода Тимчасовому адміністратору та залученим спеціалістам здійснюються за рахунок коштів Банку у межах затвердженого Національним банком кошторису витрат тимчасової адміністрації.

3.2. За здійснення процедури тимчасової адміністрації Банку Тимчасовому адміністратору встановлюється основна оплата праці в розмірі
______________________________________________________________________________________
(цифрами та словами)

гривень за місяць та додаткова винагорода в розмірі _________ відсотків від надходжень коштів на накопичувальний рахунок Банку від продажу і повернення активів Банку.

3.3. У разі невиконання або неналежного виконання Тимчасовим адміністратором своїх обов'язків розмір оплати праці Тимчасового адміністратора може бути зменшено.

3.4. Оплата праці спеціалістів, залучених Тимчасовим адміністратором Банку, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.
4. Відповідальність Сторін

4.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором у випадках та в порядку, що встановлені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, та цим Договором.

4.2. Тимчасовий адміністратор за рахунок власних коштів сплачує Національному банку штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:

порушення встановленого строку подання кошторису витрат тимчасової адміністрації для затвердження Національним банком;

здійснення витрат, не передбачених кошторисом витрат;

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо надання звітів, передбачених підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цього Договору.
5. Строк дії Договору, його припинення та зміни

5.1. Договір набирає чинності з часу прийняття постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації.

5.2. Договір може бути розірваний за згодою Сторін.

5.3. Національний банк має право прийняти рішення про усунення Тимчасового адміністратора від виконання обов'язків та розірвання з ним Договору в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків або з інших причин, що перешкоджають Тимчасовому адміністраторові виконувати свою роботу.

5.4. Дія Договору припиняється в разі:

закінчення строку дії повноважень тимчасової адміністрації;

прийняття Національним банком рішення про закінчення процедури тимчасової адміністрації;

прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора;

завершення процедури реорганізації Банку.

5.5. У випадках, зазначених у пунктах 5.3, 5.4 цього Договору, Договір є розірваним (дія Договору припиняється) з дати набрання чинності відповідним рішенням Національного банку.

5.6. Зміни до Договору вважаються такими, що мають юридичну силу та обов'язкові для Сторін, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.

Усі зміни до Договору є його невід'ємною частиною.
6. Інші умови

6.1. Договір складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, два примірники - Національному банку, один - Тимчасовому адміністратору.

6.2. Спори, що виникають між Сторонами у зв'язку з виконанням умов Договору, вирішуються згідно із законодавством України.

6.3. Питання щодо призначеної в Банку тимчасової адміністрації, які не врегульовані Договором, регулюються законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.
7. Підписи та реквізити Сторін:

Національний банк України 


Тимчасовий адміністратор __________________


01008, м. Київ,
вул. Інститутська, 9,
МФО N 300001,
код за ЄДРПОУ 0032106
Уповноважена посадова особа
Національного банку України

М. П.


_________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

Адреса місця реєстрації: ____________________
_________________________________________
_________________________________________

Адреса місця проживання: __________________
_________________________________________
_________________________________________

Паспортні дані ____________________________
_________________________________________
(номер, серія, орган, що видав, дата видачі)

Ідентифікаційний номер
________________________________________

(Положення доповнено додатком 7 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)


Додаток 8
до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків
від ____________ N ____
Перелік
(реєстр)
вимог кредиторів ________________________________________________,
(повне найменування банку)
акцептованих ліквідатором

N з/п


Прізвище, ім'я, по батькові / найменування кредитора


Паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особи, місцепроживання / код за ЄДРПОУ та місцезнаходження кредитора


Банківські реквізити (за їх наявності)


Сума вимог


Черговість задоволення вимог


Дата внесення вимог до реєстру вимог


Підстави внесення вимог до реєстру вимог

за даними балансу на останній робочий день банку


заявлена


списана

Усього за реєстром вимог

Ліквідатор

_______________________
(повне найменування банку)

_____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)

_____________________________
(дата)

М. П.

(Положення доповнено додатком 8 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 31.03.2010 р. N 160)